Ухвала суду № 38861354, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2203/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів Мартинюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортній угоді № б/н від 01.03.2005 р. з фірмою нерезидентом ЗАО «Мері Кей» (Росія) за період з 01.04.2013 р. по 27.11.2013 р.

Результати перевірки відображено в акті від 28.11.2013 р. № 2475/26-58-22-06-15/НОМЕР_2, в якому встановлено встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 802,14 грн.

За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 08.02.2014 р. № 288/ш/26-15-10-09-25, яким податкове повідомлення - рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206 в частині сплати пені на суму 29,80 грн. скасовано, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є необґрунтованими, оскільки надані позивачем послуги сплачені ЗАО «Мері Кей» своєчасно та в повному обсязі, а тому оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та з ЗАО «Мері Кей» (Замовник) (Росія) укладено зовнішньоекономічну угоду від 01.03.2005 р. № б/н щодо надання послуг (консультації з краси).

Відповідно до п. 3.4 договору визначено, що у випадку, якщо відповідно до законодавства Російської Федерації послуги за даним договором підлягають оподаткуванню російським ПДВ і Компанія зобов'язана вирахувати такий ПДВ із сум, які виплачуються консультанту по красі, вартість послуг, вирахувана у відповідності до зазначеної процедури, підлягає збільшенню на відповідну суму російського ПДВ. Визначена таким чином вартість послуг повинна розглядатися як ціна з урахуванням ПДВ. Ціна послуг, що включає суму російського ПДВ повинна бути відображена в акті виконаних робіт, який направляється консультанту по красі. Компанія зобов'язана утримати суму російського ПДВ із суми прибутку, з урахуванням податку, і сплатити такий ПДВ до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, результати наданих послуг за договором №б/н від 01.03.2005р. фірмою нерезидентом ЗАО «Мері Кей» оформлені актами виконаних робіт. Зазначені акти підписуються сторонами договору щомісячно, зокрема, в них визначено вартість наданих позивачем послуг та сум, що утримуються із цієї вартості, відповідно до умов п. 3.4 Договору і законодавства Росії, а саме: ПДВ та податок з доходів фізичних осіб, а також зазначено кінцеву суму після здійснених відрахувань, яка підлягає сплаті і користь позивача.

Сума за актами виконаних робіт за період з 01.04.2013 по 01.09.2013 включно, що підлягала виплаті на користь позивача становить 19 630,17 грн., і сплачена ЗАО «Мері Кей» повністю за кожним актом в строки, що не перевищують одного місяця з дня підписання кожного акту виконаних робіт.

Дати та суми платежів відображено в додатку 1В до акту перевірки колонці «Оплата», та повністю співпадають з сумами, що належать до виплат на користь позивача, та зазначені в актах виконаних робіт.

Сума, яка визначена відповідачем як прострочена дебіторська заборгованість - є сумою, яка вирахувана ЗАО «Мері Кей» із загальної вартості послуг, зазначеної в актах виконаних робіт - як ПДВ та податок на доходи фізичних осіб, та сплачена відповідно до законодавства Росії на території Росії.

Наведене підтверджується довідками Міжрайонної Інспекції Федеральної податкової служби №48 у м. Москві від 21.01.2014р №07-11/00563, №07-11/00560, №13-10/00581, а також довідкою ЗАО «Мері Кей» №591 від 29.01.2014р. про нараховані позивачу доходи та утримані з них сумі податків, сплачених на території Росії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем послуги сплачені ЗАО «Мері Кей» своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій за порушенням вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків» не відповідає вимогам Закону, у зв'язку з чим оскаржуване рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують та судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 18 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 26.05.2014

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.