Постанова № 38860098, 20.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа № 924/1614/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сапьолкіна Н.В.. (довіреність №б/н від 14.01.2013р.);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 1-Приватного підп-риємства «Агро-ФТ» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2014р. у справі №924/1614/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністью «Агрохімічна компанія «Вітагро»

до 1. Приватного підприємства «Агро-ФТ»

2. Виробничого сільськогосподарського колективу «Шпичинці»

про стягнення 1 168 924 грн. 65 коп. заборгованості по розрахунках, пені, штрафу і річних,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.02.2014р. у справі №924/1614/ 13 (суддя Виноградова В.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальніс-тю «Агрохімічна компанія «Вітагро» (надалі в тексті - ТзОВ «Вітагро») до Приватного підприємст-ва «Агро-ФТ» (надалі в тексті - ПП «Агро-ФТ») та Виробничого сільськогосподарського колективу «Шпичинці» про стягнення 1 168 924 грн. 65 коп. заборгованості по розрахунках, пені, штрафу згідно укладеного договору та 3% річних.

Відповідно до рішення стягнуто солідарно з ПП «Агро-ФТ» та Виробничого сільськогос-подарського колективу «Шпичинці» на користь ТзОВ «Вітагро» 1 168 802 грн. 20 коп. В стягненні 122 грн. 46 коп. відмовлено за безпідставністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, Відповідачем-1 чи Відповідачем-2 не подано доказів, які б підтверджували оплату вартості поставлених засобів захисту рослин згідно укладеного договору на суму 827 939 грн. 68 коп. Крім того, на суму заборгованості По-зивач правомірно нарахував 36 292 грн. 74 коп. пені, 296 205 грн. 94 коп. штрафу згідно умов До-говору поставки та 8 363 грн. 83 коп. -3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу до Рівнен-ського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2014р. у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задо-воленні позовних вимог.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення із неправильним застосуван-ням норм матеріального права, неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи та невідпо-відністю висновків суду фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що Позивач поставив товар попередньо не повідомивши Відповідача. В порушення п.п. 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 Договору поставки товар був неналежної якості та без сертифікатів якості. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно не взято до уваги клопотання ПП «Агро-ФТ» про зупинення провадження у справі в зв'язку із розглядом пов'язаної справи в іншому суді щодо визнання неді-йсним договору поруки №11-03/13 ЖТ від 06.06.2013р., який був укладений між Позивачем та Ві-повідачем-2, а Відповідачу-1 про нього не було відомо. Крім того, в порушення ст.22 ГПК України, судове засіданні 11.02.2014р. відбулося без участі представника ПП «Агро-ФТ».(т.2, арк.справи 8-13).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 17.04.2014р. Позивачу поновлено пропущений строк та прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до слухання.(т2, арк.справи 5-6).

На електронну адресу апеляційного суду 19.05.2014р. від Скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №924/11/14, яка розглядається іншим судом.(т.2, арк.справи 28-29).

Колегія суддів відхилила зазначене клопотання з підстав ст.79 ГПК України. Висновок суду вмотивовано тим, що перебування у провадженні іншого суду справи №904/1026/13 не перешкод-жає вирішенню справи №924/1614/13 у строки, встановлені ст.69 ГПК України. Разом з тим, у разі встановлення судом обставин поставки ТзОВ «Вітагро» товару неналежної якості, за яких ПП «Агро-ФТ» частково або повністю звільняється від обов'язку оплати - останнє вправі згідно ст.112-114 ГПК України подати до місцевого господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі №924/1614/13 від 11.02.2014р.

До канцелярії апеляційного суду у день судового засідання надійшов відзив Позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеля-ційну скаргу - без задоволення.(т.2, арк.справи 36-41).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.05.2014р. представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Вітагро»-постачальник та ПП «Агро-ФТ»-поку-пець уклали Договір поставки №11-03/13ЖТ від 19.03.2013р.(надалі в тексті - Договір поставки), згідно п.1.1 якого, постачальник зобов'язується передати в строки, визначені договором, у влас-ність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (товар), а по-купець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Сторони встановили, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін по-ставки покупцю та базис поставки, загальна вартість товару, термін оплати, а також інші умови визначаються у специфікаціях - додатках до договору, які є невід'ємними частинами до договору (п.1.2) та ціна товару вираховується як сума вартості усіх партій товару (згідно відповідних спе-цифікацій), переданих постачальником у власність покупцю.(п.2.1 Договору поставки).

Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатках (специфіка-ціях), враховуючи при цьому умови п.п. 2.2, 2.3 та 2.8 Договору. При перерахуванні коштів обов'-язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення Договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями за-рахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця.(п.3.2.2 Догово-ру). Виконання обов'язку покупця з оплати товару може забезпечуватись договорами застави, до-говорами поруки та іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.(п.3.2.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кіль-кість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і, у випадку їх виявлення, негайно, до закін-чення приймання, письмово заявити постачальнику про виявлені недоліки. При відсутності такої заяви у вказаний термін, товар вважається прийнятий покупцем по кількості та якості.

Товар вважається відвантаженим постачальником і прийнятий покупцем: по кількості - від-повідно до кількості одиниць виміру, вказаній в накладній (видатковій, товарній, товарно-транс-портній); про якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (п.4.2 Договору). Підписання накладної підтверджує факт отримання покупцем відповідного сер-тифіката якості (або завіреної належним чином копії).(п.3.1.4 Договору).

За затримку оплати вартості поставленого товару, покупець сплачує штраф в розмірі 25% від суми боргу (його несплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми забор-гованості за кожний день прострочення оплати.(п.7.2 Договору). Крім того, сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Договір та Додатки до нього підписано директорами ТзОВ «Вітагро» та ПП «Агро-ФТ», скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 19-20, 20-зворот).

Як стверджено матеріалами справи, в забезпечення виконання ПП «Агро-ФТ» зобов'язань - ТзОВ «Вітагро»-кредитор та Виробничий сільськогосподарський кооператив «Шпичинці»-поручи-тель уклали Договір поруки №11-03/13ЖТ 06.06.2013р. (надалі в тексті - Договір поруки), згідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ПП «Агро-ФТ», що виникли з Договору поставки №11-03/13ЖТ від 19.03.2013р.

Згідно з п.2.1 Договору поруки, порукою забезпечуються зобов'язання боржника: з оплати поставлених засобів захисту рослин та/або мікродобрива в обсязі та на умовах Договору поставки; з відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій у випадках, передбачених Договором пос-тавки. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне ви-конання боржником забезпеченого зобов'язання. Цією порукою поручитель забезпечує виконання зобов'язань за основним договором в обсязі грошових стягнень відповідно до розділу 2 та розділу 7 Договору поставки.(п.3.2 Договору поруки).

Договір поруки підписано директорами ТзОВ «Вітагро» та Виробничого сільського сподар-ського кооперативу «Шпичинці», скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк.справи 54, 54-зво-рот).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов специфікацій до Договору постав-ки через представників Грищенко Г.І. та Сташенко В.М., які діяли на підставі довіреностей № 3105/2 від 31.05.2013р., №12/06-1 від 19.06.2013р., №03-07/1 від 03.07.2013р., №03-07/2 від 03.07. 2013р., №0407/2 від 04.07.2013р., №0407/3 від 04.07.2013р., №10-07/1 від 10.07.2013р., №10-07/2 від 10.07.2013р., №11-07/1 від 11.07.2013р., №15-07/2 від 15.07.2013р., №19-07/1 від 19.07.2013р., №22-07/1 від 22.07.2013р., №23-07/1 від 23.07.2013р., №06-08/1 від 06.08.2013р., згідно видаткових накладних за період 31.05.2013р. - 08.08.2013р. ТзОВ «Вітагро» передало, а ПП «Агро-ФТ» - прий-няло товар (засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива) на загальну су-му 1 204 728 грн.(т.1, арк.справи 21-38, 39-53).

Матеріали справи свідчать, що зобов'язання з повної та своєчасної оплати вартості постав-леного товару ПП «Агро-ФТ» виконав частково, сплативши 376 788 грн. 32 коп., що стверджується виписками з банківського рахунку від 25.06.2013р. на суму 40 000 грн.; 27.06.2013р. на суму 49 299 грн. 12 коп.; 02.07.2013р. на суму 28 579 грн. 20 коп.; 03.07.2013р. на суму 40 000 грн.; 09.08. 2013р. на суму 50 000 грн.; 09.10.2013р. на суму 8 910 грн. 00 коп.; 10.10.2013р. на суму 50 000 грн.; 11.01. 2013р. на суму 25 000 грн.; 18.10.2013р. на суму 25 000 грн.; 25.10.2013р. на суму 20 000 грн.; 01.11.2013р. на суму 20 000 грн.; 04.11.2013р. на суму 20 000 грн., внаслідок чого утво-рилась заборгованість перед ТзОВ «Вітагро» в сумі 827 939 грн. 68 коп.

Докази сплати поручителем - Вробничим сільськогосподарським кооперативом «Шпичин-ці» вартості товару відсутні.

Виходячи із суми боргу 827 939 грн. 68 коп., з підстав ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст.525, 526, 599, 611 ЦК України та п.7.21 Договору поставки - Позивач нарахував 296 205 грн. 94 коп. -25% штрафу по кожній партії товару, 36 415 грн. 20 коп. пені за прострочення оплати по кожній партії товару з 07.06.2013р. по 13.12.2013р., та 8 363 грн. 83 коп. -3% річних за користування коштами протягом 07.06.2013р.-13.12.2013р.(т.1, арк.справи 13-18).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задово-ленню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що циві-льні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші пра-вочини.

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Предметом даного спору є солідарне стягнення з боржника і поручителя заборгованості та штрафних санкцій за договорами поставки та поруки.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 19.03. 2013р. Договору поставки між сторонами виникли відносини постачання, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під дефініцію ст.712 ЦК України: коли одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підп-риємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, то факт отримання Відповідачем-1 в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або однос-тороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобо-в'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного ко-дексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - від-повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи (Договором, специфіаціями та банківськими виписками) - поставлений товар на загальну суму 1 204 728 грн., - оплачено Відповідачем-1 частково в сумі 376 788 грн. 32 коп. Докази пога-шення поставленого товару поручителем у матеріалах справи відсутні.

Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного вико-нання умов Договору поставки утворилась заборгованість ПП «Агро-ФТ» перед ТзОВ «Вітагро» в сумі 827 939 грн. 68 коп., яка підлягає стягненню солідарно з обох Відповідачів.

Перевіривши з підстав ст.625 ЦК України розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо підставності нарахування 8 363 грн. 83 коп. 3% річних, якіа підлягають стягненню солідарно з обох Відповідачів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'язан-ня може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Як зазначалось вище, Позивач на підставі ч.1 ст.549 ЦК України та п.7.2.1 Договору постав-ки, нарахував 36 415 грн. 20 коп. пені. Проте, за перерахунком місцевого суду - сума пені є дещо завищеною і до стягнення може бути заявлено 36 292 грн. 74 коп. пені за період 07.06.2013р.-13.12.2013р. Враховуючи зазначене, з підстав ст.33 ГПК України, суд першої інстанції правомірно відмовив в стягненні 122 грн. 46 коп. пені за безпідставністю.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правильності обчислення Пози-вачем сум -25% штрафу по кожній партії товару, що в загальному складає 296 205 грн. 94 коп. При цьому колегія суддів виходить з того, що застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошо-вого зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення сторонами в укладеному договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповіда-льності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображен-ня у п.2.1 Постанови Пленуму №14 від 17.12.2013р.

Колегія суддів, перевіривши поданий Позивачем розрахунок штрафу, погоджується з судом першої інстанції про правомірність стягнення 296 205 грн. 94 коп. штрафу.(т.1, арк.справи 12).

Разом з тим, відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кре-дитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшко-дування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Доказів погашення заборгованості поручителем матеріали справи не містять.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Скаржника на те, що Позивач поставив то-вар неналежної якості без попереднього повідомлення Відповідача-1 та без сертифікатів якості, чим порушив п.п. 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 Договору поставки, оскільки пунктом 3.1.2 Договору поставки сторони передбачили, що повідомлення про дати поставки товару здійснюється у випадках, якщо постачальник реалізує своє право дострокової поставки товару і товар поставляється раніше дати поставки, вказаної у відповідній графі додатків. Всупереч умов п.п. 3.1.4, 4.2 Договору поставки не заявив про невідповідність якості поставленого товару, при тому, що як покупець вправі був не приймати товар без сертифікатів якості.

Також колегії суддів вбачається безпідставним твердження Скаржника про порушення су-дом ст.22 ГПК України у зв'язку із відсутністю його в засіданні суду першої інстанції 11.02.2014р., позаяк ст.22 ГПК України передбачено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами спра-ви, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення гос-подарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користува-тись іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідач-1 не з'явився в судове засідання першої інстанції 11.02.2014р., хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення пошти про вручення поштового відправлення (т.1, арк.справи 209). Однак, неможливість явки не перешкоджала Відповідачеві-1 скористатися своїм правом надати письмові докази та пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобов'язань Відповідача-1, рівно як і вмотивованості висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встанов-лено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування при-йнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 83, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агро-ФТ» на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2014р. у справі №924/1614/13 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/1614/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.