Рішення № 38859951, 22.05.2014, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/14613/13-ц

Заочне РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Пруднікової Г.М.,

при секретарі - Чайці Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, 3-тя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Донецької міської ради, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, 3-тя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, та просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її матері - ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позові, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним про час та місце слухання справи, заперечень не надали.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним про час та місце слухання справи.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були повідомлені про слухання справи, не сповістили суд про причини своєї відсутності.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, згідно свідоцтва про право власності на квартиру №1104 від 17.03.1993 року, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.3).

Відповідно до угоди про визначення часток від 15.10.2002 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визначили рівними частки у спільному майні, тобто по 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно договору дарування від 23.10.2002 року, ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Вказаний договорі було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №4286. За життя ОСОБА_3 не провела державну реєстрацію договору дарування від 23.10.2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.01.2013 р. (а.с.7).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до змісту якого належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження від 25.06.1979 р., ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1

У зв'язку зі смертю матері, 29.07.2013 р. позивач звернулась до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини. Розглянувши документи та вчинивши інші необхідні дії, приватний нотаріус повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки після укладення договору дарування від 23.10.2002 р. право власності ОСОБА_3 не було зареєстровано у відповідному реєстрі прав власності (лист нотаріуса від 25.10.2013 р.).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Не зважаючи на відсутність державної реєстрації договору дарування від 23.10.2002 р., у суду відсутні сумніви щодо належності ОСОБА_3 на праві власності квартири АДРЕСА_1.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася їй в спадщину після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, 3-тя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька Г.М. Пруднікова