Рішення № 38859812, 21.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р.Справа № 922/1709/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавіст", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" про стягнення заборгованості в розмірі 820 520,84 грн. за участю представників сторін:

позивача - Бондаренко В.В. за довіреністю від 06.11.2013 року,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавіст", м. Харків (1-й відповідач) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (2-й відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 820 520,84 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором купівлі - продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, з урахуванням чого просить задовольнити позов у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.05.2014 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21.05.2014 року о 11:45 годині. Окрім того, вказаною ухвалою було питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (заява від 12.04.2014 року №12/04-14) залишено у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, також підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Луганське" (заява від 12.04.2014 року №12/04-14). Надав пояснення по суті справи.

Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Представник 2-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6102213060804.

Суд, розглянувши наявну в матеріалах справи заяву позивача про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно а також на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Луганське» на суму заборгованості в розмірі 820520,84 грн., виходить з наступного.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року м. Київ № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2), зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, дослідивши доводи на які позивач посилається як на підставу для задоволення заяви про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, суд не вбачає підстав для її задоволення, тому вказана заява відхиляється повністю.

Згідно п.п. 4.1.3 - 4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; п.п. 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; п.п. 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. (Пункт 4.1 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1267 ( z1254-09 ) від 08.12.2009р.)

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що всі учасники судового процесу належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

20.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроспецінвест» (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро - Луганське» (2-й відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № АВ-13/107 ( Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язується передавати погодженими партіями товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначну грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару відповідає сертифікату якості або іншому обов'язковому документу, зазначеному у Специфікації (накладної). Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про товар.

Відповідно до п.3.2.1. - п. 3.2.6. Договору, продавець зобов'язався, передати товар, якість якого на момент його передачі Покупцю відповідає сертифікату якості фірми - виробника. Надати Покупцеві на його вимогу сертифікат якості фірми-виробника. Передавати товар на складі, погодженому сторонами даного Договору. Повернення товару здійснюється на складі Продавця або в іншому місці, погодженому сторонами Договору. Передавати товар в належному товарному вигляді, без будь-яких дефектів і пошкоджень. При наявності товару на складі передавати його Покупцю в терміни, згідно п.5 (умови постачання) даного Договору. Вчасно інформувати Покупця про фактичну наявність товару на складах шляхом видачі відповідного рахунку-фактури на оплату товару.

В свою чергу покупець, відповідно до п.3.1.2. Договору, зобов'язався сплатити ціну товару згідно п.4 (умови оплати товару) даного Договору.

Пунктом 10.1. та 10.2. Договору встановлено, що даний Договір вважається укладеним з моменту підписання першої видаткової накладної або специфікації (закінчення процесу узгодження всіх істотних умов даного Договору) і діє до «31» грудня 2013р. Дія даного Договору продовжується на тих же умовах і на той же термін, якщо в останній місяць терміну дії цього Договору Продавець не направить Покупцеві Заяву про припинення цього Договору.

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи не містять заяви про припинення Договору, вказаний договір станом на момент розгляду справи є діючим.

На виконання умов договору купівлі продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013 року позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 228 090,06 грн., згідно видаткових накладних № РН-0000107 від 24.04.2013р. на суму 226 950,42 грн., № РН-0000222 від 25.06.2013р. на суму 1139,64 грн. (арк.с. 20-21 ).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.4.1. Договору, ціна товару повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на наступних умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік Покупець сплачує Продавцеві товар у відповідності з зазначеним графіком. Графік оплати товару може бути; б) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію і не погодили терміни оплати товару, то Покупець повинен сплатити за товар Продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; в) якщо сторони або їх представники не підписали специфікацію, однак Продавцем було видано Покупцеві рахунок-фактура, в якому міститься термін «передплата» або термін «передплата» взагалі не міститься, то Покупець повинен оплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару по такому рахунку-фактурі була проведена Покупцем по закінченню одного календарного дня, то Продавець зобов'язується, за своїм розсудом, або повернути сплачену Покупцем суму, або поставити товар, передбачений в рахунку-фактурі; г) якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то Покупець сплачує Продавцеві товар за видатковою накладною протягом п'яти календарних днів з дати прийняття товару. Якщо Продавцем був виданий рахунок-фактура, в якому міститься посилання на передоплату або вказаний термін оплати у видатковій накладній і разом з тим сторонами був узгоджений певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена Покупцем в той чи інший термін, Покупець в будь-якому випадку зобов'язується повністю оплатити товар до закінчення більш пізнього строку, зазначеного у видатковій накладній або специфікації, або рахунку-фактурі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у Специфікації № 1 до Договору містився наступний графік оплати товару: до 10.03.2013 - 20% від загальної ціни товару, а саме 45390,08 грн., до 01.11.2013 - 80% від загальної ціни товару, а саме 181560,34 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого 2-им відповідачем за накладними, наданими до матеріалів справи, в порушення умов договору, оплачена в сумі 46529,72 грн., а отже, не сплаченою залишилась сума боргу в розмірі 181560,34 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

З матеріалів справи вбачається, що 2-ий відповідач надіслав позивачу Гарантійний лист № 86 від 06.12.2013р., відповідно до якого суму основного боргу за Договором купівлі-продажу визнав у повному обсязі та гарантував виконати свій обов'язок з оплати товару до 01.03.2014року, проте, станом на момент розгляду справи заборгованість сплачена не була.

Окрім того, пунктом 4.7. Договору передбачено, що Ціна товару за цим Договором встановлюється сторонами в гривнях. Крім цього, сторони цього Договору визначають доларовий еквівалент ціни товару. Ціна (вартість) товару, який підлягає оплаті Покупцем, визначається сторонами на день оплати товару шляхом множення доларового еквівалента узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни товару. Сторони також вирішили, що якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни товару менше (нижче), ніж курс гривні до долара США, визначений на 14 годин 00 хвилин за київським часом банком Продавця, зазначеному в цьому Договорі (в реквізитах сторін) (наприклад: курс НБУ 7,50 гривень за 1 долар СІЛА, а курс Банку Продавця 8,70 грн. за 1 долар США), то Покупець для визначення суми оплати за Товар (ціни товару) помножує доларовий еквівалент узгодженої сторонами ціни товару, який не сплачено, на курс гривні до долара США, встановлений банком Продавця на день фактичної оплати Покупцем ціни товару, а саме на 14 годин 00 хвилин за київським часом (наприклад: 5000 доларів США (доларовий еквівалент ціни товару визначений на момент підписання специфікації або видаткової накладної) х 8,70 грн. (курс гривні за 1 долар США банку Продавця на 14 годин 00 хвилин за київським часом) = 43500грн. (ціна товару на день оплати Покупцем). Якщо офіційний курс гривні до долара США встановлений на день фактичної оплати Покупцем ціни товару або курс гривні до долара США, визначений на 14 годин 00 хвилин за київським часом банком Продавця, більше (вище) курсу, який був встановлений на день узгодження сторонами ціни (вартості) конкретної партії товару, що підлягає оплаті, то ціна (вартість) товару змінюється автоматично без будь-яких додаткових узгоджень. Проте, для належного ведення бухгалтерського обліку протягом 7-ми календарних днів після оплати товару за зміненою ціною Покупець зобов'язаний скласти та направити Продавцю цінним листом з описом вкладення (з повідомленням про вручення) Акт донарахування ціни товару, в якому послатися на номер і дату видаткових накладних за якими змінена ціна товару у відповідності зі зміненим курсом долара США по відношенню до гривні. Крім цього, в даному Акті мають бути зазначені: найменування товару, кількість, первісна і змінена ціна товару, а також курс долара США до гривні на момент узгодження ціни товару і на момент його фактичної оплати. Ціна товару підлягає зміні також і при зменшенні курсу долара США.

Судом встановлено, що у Специфікації № 1 до Договору купівлі-продажу зазначено, що доларовий еквівалент ціни товару складає 27846,68 доларів США, курс купівлі долара за згодою сторін на 10 г. 00 хв. 20.02.2013 (дата підписання Специфікації № 1) склав 8,15 грн. за 1 долар США.

З урахуванням викладеного та враховуючи приписи п.4.7. Договору, 2-й відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням курсової різниці.

Таким чином, заборгованість 2-го відповідача перед позивачем з урахуванням курсової різниці становить 280 006,65 грн.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 280 006,65 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 457 532,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10358,01 грн. неустойки та 72624,13 грн.

згідно п. 8.4.1. Договору купівлі-продажу, крім суми основного боргу, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, Відповідач 2 зобов'язаний сплатити неустойку, зверх збитків, у розмірі 0,5% від загальної ціни товару за кожен день, незалежно від провини. У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України розмір неустойки встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.4.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку прострочки оплати більш ніж на 60 календарних днів, 2-й відповідач відшкодовує нам збитки у розмірі 20% від ціни неоплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 40% від ціни неоплаченого товару, а якщо більш ніж на 200 днів, то 60% від ціни неоплаченого товару.

Пунктом 4.3. та п. 4.4. Договору, окрім неустойки, ТОВ «Агро-Луганське» зобов'язано сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами (ст. 536, п. 2 ст. 625 ЦК України, п. З ст. 692 ЦК України) у розмірі від 0,1% до 3% від несплаченої суми в залежності від кількості днів прострочки.

Відповідно до п. 4.4. Договору , відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються у наступному розмірі: а) 0,1 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою накладною) за кожний календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений Покупцем; б) 0,5 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою накладною) за кожний календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, зазначених у підпункті «а» п. 4.4. цього Договору; в) 3 % від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності за кожною видатковою -накладною) за кожний календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістдесяти календарних днів, зазначених у підпункті «б» п. 4.4. цього Договору.

Перевіривши правильність нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 457532,05 грн., неустойки в розмірі 10358,01 грн. та 72624.13 грн. збитків, за розрахунком позивача, суд, визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, 12.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроспецінвест» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАВІСТ» (1-им відповідачем) був укладений Договір поруки № 12/06, відповідно до умов якого ТОВ «ФАВІСТ» поручилося перед позивачем за виконання боржником ТОВ «Агро-Луганське» всіх грошових зобов'язань, які виникли або можуть чикнути в майбутньому за Договором купівлі-продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013р.

Відповідно до п. 1.2 - п. 1.3 Договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання або неналежне виконання Боржником зобов'язань за Договором купівлі-продажу, які забезпечуються Поручителем в повному обсязі (основний борг, відсотки за користування чужими грошовими коштами, збитки, неустойка, валютні зміни ціни товару).

Згідно з п.5.1. Договору поруки, порука припиняється після перебігу шестимісячного строку з моменту укладання договору поруки.

Судом встановлено, що Договір поруки № 12/06 був укладений 12.06.2013 року, а отже порука за даним Договором припинилась 12.12.2013 року, а тому вимога щодо стягнення з 1-го відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу № АВ-13/107 від 20.02.2013р. не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, суд, приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецінвест», тому сума в розмірі 280006,65 грн. основного боргу з урахуванням курсової різниці, 457532,05 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 10358,01 грн. неустойки та 72624.13 грн. збитків підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Луганське», в частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВІСТ» суд відмовляє в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи, які складаються з 16 410,42 грн. судового збору, покладаються на 2-го відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Луганське» (83015, м. Донецьк, б-р Шевченко, буд. 6 Б; банківські реквізити: п/р. 26007210202213 в АТ «ПроКредит Банк» м. Київ, МФО 320984, ідентифікаційний код 36443355) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецінвест» (02002, м, Київ, вул. М. Раскової, 23; банківські реквізити: код ЄДРПОУ 36862239, п/р. 26009257878900 а АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму основного боргу з урахуванням курсової різниці в розмірі 280006,65 грн., 457532,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 10358,01 грн. неустойки , 72624.13 грн. збитків, судового збору в розмірі 16 410,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВІСТ» - відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/1709/14