Рішення № 38859790, 21.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р.Справа № 922/1170/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради, м. Ізюм про стягнення заборгованості в розмірі 19 527,97 грн. за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко Г.С., за довіреністю № 01-62юр/9989 від 17.12.2013 р.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради, м. Ізюм про стягнення заборгованості в розмірі 19 527,97 грн. збитків, нарахованих відповідно до "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державної програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою КМ України №256 від 04.03.02р. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції та пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, проводить свої розрахунки витрат від надання пільг та виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, чим порушуються норми прямої дії, що призвело до порушення прав позивача на компенсацію за надані пільги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.04.2014 року о 10:30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду у повному обсязі не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102212973431. Проте, до господарського суду Харківської області 19.05.2014 року від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 16383), відповідно до якого просить суд розглядати справу без присутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Вказане клопотання відповідача прийнято судом до розгляду, досліджене, долучене до матеріалів справи та задоволено.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про міліцію", а саме: частину четверту ст. 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Окрім того, частину 6 ст. 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Ст. 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справi за конституцiйними поданнями Верховного Суду України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) окремих положень статтi 65 роздiлу I, пунктiв 61, 62, 63, 66 роздiлу II, пункту 3 роздiлу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" i 101 народного депутата України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статтi 67 роздiлу I, пунктiв 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 роздiлу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (справа щодо предмета та змiсту закону про Державний бюджет України), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, положення вищевказаних законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до п. 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також, відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

З урахуванням вищевикладеного, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК "Харківобленерго".

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі статтею 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року) у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

А тому, при застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Проте, відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.

Позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актами звіряння розрахунків за надані пільги. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.

Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг по категоріям: "Міліція на пенсії", "Міліція (втрата годувальника)", "Податкова міліція на пенсії", "Працівник КВС на пенсії", "Пожежник на пенсії", які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідачем було здійснено свої розрахунки витрат від надання пільг та виключено з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання.

Виходячи з вищезазначеного, такі дії Відповідача призвели до того, що відповідно до форми " 3-пільга" Позивачу не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій за період з 23.08.2008 року по 31.12.2011 року, що станом на 01.05.2012 року складають 63 825,78 грн., з них сума 44 297,81 грн., яка утворилась за період з 23.05.2008 року по 30.04.2011 року, станом на 01.05.2011 року підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради, м. Ізюм, відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011 року по справі №5023/3946/11.

Тобто за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року станом на 01.05.2012 року енергопостачальнику не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 19 527,97 грн., які і складають суму позову.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 збирання, систематизація і зберігання інформації щодо пільговиків та її автоматизоване використання є безпосереднім обов'язком відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків на суму 19 527,97 грн. за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом Харківської області у справах: № 5023/3592/11 від 11.01.2012 р., № 5023/3796/11 від 22.12.2011 р., № 5023/676/11 від 10.11.2011 р., № 5023/8996/11 (5023/1850/11) від 12.07.2012 р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, в зв'язку з чим судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 20, код ЄДРПОУ 03196564) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954, на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823) суму не відшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 19 527,97 грн.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 20, код ЄДРПОУ 03196564) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідні накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/1170/14