Рішення № 38859494, 22.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3749/14 22.05.14

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" дотовариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ПЛЮС»простягнення 231 551, 15 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Кравчик С.М. (довіреність № 91/2013/12/25-2 від 25.12.2013)

відповідача: представник Корчак Я.А. (довіреність від 20.03.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ПЛЮС» 231 551, 15 грн. (у тому числі: 222 339, 21 грн. - основного боргу, 7 642, 36 грн. - 3 % річних та 1 569, 58 грн. - інфляційні втрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3749/14 та призначено її розгляд на 25.03.2014.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 продовжено строк вирішення спору до 22.05.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 20.05.2014 подав письмовий відзив, в якому зазначив про те, що частково оплатив суму основного боргу, в частині стягнення стягнення 3 % річних та інфляційних втрат зазначив про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01 лютого 2010 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560636.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 7560636 від 01.02.2010 Позивач зобов'язався виробляти та постачати Відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 7560636 від 01.02.2010 зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір № 7560636 від 01.02.2010 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.03.2011 року по 01.01.2014, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 982 451, 45 грн.

Додатком № 2 до договору № 7560636 від 01.02.2010 сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок Позивача або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з 01.03.2011 року по 01.01.2014 несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 222 339, 21 грн.

Відповідач зазначив про те, що заборгованість за договором № 7560636 від 01.02.2010 за спірний період складає 68 901, 61 грн., оскільки після порушення провадження у справі частково сплачена. На підтвердження часткового виконання зобов'язань за договором № 7560636 від 01.02.2010 Відповідач надав суду платіжні доручення № 1232662532 від 16.04.2014, № 1232662523 від 08.04.2014, № 1232662524 від 10.04.2014, № 1232662527 від 14.04.2014, № 1232662530 від 15.04.2014, № 1232662574 від 16.05.2014, № 1232662566 від 15.05.2014, № 1232662555 від 30.04.2014, № 1232662536 від 18.04.2014. Відповідно графи «призначення платежу» зазначених платіжних доручень не вбачається, що оплата була здійснена за спірний період, а лише зазначено: за договором № 7560636 від 01.02.2010.

У судовому засіданні 22.05.2014 представник Позивача заперечував факт надходження грошових коштів за спірний період та надав довідку, з якої вбачається, що заборгованість Відповідача становить 222 339, 21 грн.

Таким чином, надані представником Відповідача платіжні доручення не стосуються предмету розгляду даної справи.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки доказів сплати заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення 222 339, 21 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 7 642, 36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 569, 58 грн. за період з квітня 2011 року по грудень 2013 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ПЛЮС» (02068, м. Київ, проспект Григоренка, будинок 23, ідентифікаційний код 36272987) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 222 339 (двісті двадцять дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 21 коп. - основного боргу, 7 642 (сім тисяч шістсот сорок дві) грн. 36 коп. - 3 % річних, 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. - інфляційні втрати та 4 648 (чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн. 89 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 26.05.2014.

СуддяТ.Ю. Кирилюк