Постанова № 38859215, 15.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2014 року № 826/4497/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної фінансової інспекції України

до

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про

зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція України звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов’язання виконати пункти 2, 3, 6, 7 вимоги від 10.01.2014 №05-14/23.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за наслідками планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «НАфтогаз України» за період з 01.01.2012 по 31.08.2013 було виявлено ряд порушень. З метою усунення виявлених порушень позивачем винесено вимогу, яку відповідачем добровільно не виконано.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією України, відповідно до п. 2.26 Плану контрольно-ревізійної роботи на 3 квартал 2013 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2012 по 31.08.2013, за результатом якої складено акт від 03.12.2013 №05-21/333 (далі акт ревізії).

Як вбачається з акут ревізії позивачем встановлено, зокрема наступні порушення:

- у період з 01.01.2012 по 31.08.2013 відповідачем не забезпечено належне виконання власних господарських зобов’язань за договорами від 31.01.2011 №14/142/11. від 31.01.2011 №14/204/11, від 31.01.2011 №14/144/11, від 31.01.2011 №14/145/11, від 31.01.2011 №14/1692/11, від 31.01.2011 №14/183/11, від 31.01.2011 №14/150/11, від 05.06.2012 №14/3417/12 в частині своєчасності оплати отриманих послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами від підприємств по газопостачаннюі газифікації; недотримання вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, що призвело до сплати штрафних санкцій на користь ПАТ «Маріупольгаз» на суму 898,5 тис. грн., ПАТ «Полатавагаз» - 125 тис. грн.., ПАТ «Донецькміськгаз» - 376,1 тис. грн., ПАТ «Харківгаз» - 761,4 тис. грн., ПАТ «Харківміськгаз» - 1335,9 тис. грн., ПАТ «Черкасигаз» - 374,9 тис. грн.., ПАТ «Креманчукгаз» - 230,8 тис. грн.., як наслідок ПАТ «НАК «НАфтогаз України» завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4102,6 тис. грн.;

- протягом 2013 року відповідачем систематично порушувався п. 3.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за неврегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.01.2010 №10, зокрема: п. 2 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та п. 21 Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 02.08.2012 №1000, що призвело до нарахування штрафу в сумі 450 тис. грн. та його сплати відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму;

- у порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3 П(с) БО «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та п. 5 П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.1999 №237, п. 5 П(с)БО 11 «Зобов’язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, відповідачем не здійснено в повному обсязі списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності яких минув, що призвело до безпідставного завищення активів на загальну суму 3062214,06 тис грн. та зобов’язань на 36374 тис грн. В ході ревізії вказане порушення частково усунено шляхом списання дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій на суму 406 955,69 тис. грн.. в обліку відповідача;

- у порушення вимог ст. 3, 9, 11 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 7 П(с)БО 7 «Основні засоби». Внаслідок обліку на балансі відповідача житлових квартир, які не є власністю відповідача, необоротні активи завищені на 7642,87 тис. грн.

10.01.2014 Державною фінансовою інспекцією України на адресу ПАТ «НАК «НАфтогаз України» направлено вимогу про усунення порушень, пунктом 2 якої від відповідача вимагається у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути з винних осіб шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання трудових обов’язків щодо забезпечення своєчасної оплати відповідачем отриманих послуг з транспортування природного газу розподільчими трубопроводами по договорах, укладених відповідачем з підприємствами по газопостачанню і газифікації, що стало підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій на суму 4 102,6 тис. грн.

Також, п. 3 вимоги від відповідача вимагається у порядку встановленому чинним законодавством, стягнути з винних осіб шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання трудових обов’язків щодо незабезпечення виконання п. 3.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за неврегульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.01.2010 №10, що стало підставою для сплати відповідачем штрафних санкцій на суму 450 тис. грн.

Крім того, п. 6 вимоги від відповідача вимагається відкоригувати в обліку компанії вартість необоротних активів, а саме: зменшити вартість активів на суму 2655258,37 тис. грн.

Також, п. 7 вимоги відповідача зобов’язано відкоригувати в обліку вартість необоротних активів, а саме: зменшити вартість активів на суму 7642,87 тис. грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З урахуванням встановлених судом обставин, вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від (надалі – Закон № 2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п.2 Порядку проведення інспектування Держаною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р. (далі – Порядок № 550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно положень ст.4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 8 Закону №2939 встановлюються основні функції органу державного фінансового контролю, зокрема здійснення державного фінансового контролю та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

У взаємозв’язку з наведеним, слід додати, що пунктом 7 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Також, пунктом 10 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” визначено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною другою статті 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Суд зауважує. Що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимоги лише в частині п. 2, 3 вимоги та зазначає, що він не міг виконати грошові зобов’язання перед контрагентами у зв’язку з тяжким матеріальним станом. Також, відповідач зазначає, що накладені на нього НКРЕ штрафні санкції не є результатом порушення компанією Ліцензійних умов, а у зв’язку із неможливістю діяти у спосіб визначений законом. Проте, суд зазначає, що фактично відповідач не заперечує виявлені порушення, лише пояснює причини їх допуску.

Судом відповідачу було надано час для вирішення питання щодо оскарження вимоги, проте відповідач вимогу не оскаржив.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем не спростовуються та не заперечуються обставини, встановлені під час перевірки, та не заперечується законність та обґрунтованість пред’явленої ПАТ «Нафтогаз України» вимоги, виходячи також з того, що пред’явлена ПАТ «Нафтогаз України» вимога не оскаржена у судовому порядку, отже виконання пунктів 2, 3, 6, 7 вимоги в силу Закону є обов’язковим для виконання відповідачем, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та є підставою для їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, що є підставою для його задоволення.

Керуючись ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати до публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про виконати пункти 2, 3, 6, 7 вимоги Державної фінансової інспекції України від 10.01.2014 №05-14/23.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 21.05.2014