Постанова № 38859183, 29.04.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/784/14-a

29 квітня 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до «Установи Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі – УПФУ в Тернопільському районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до «Установи Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 11250 грн. 62 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов’язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач не проводив у повному обсязі відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість за період з 25.02.2014 року по 11.04.2014 року склала 11250 грн. 62 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав до суду заяву від 29.04.2014 року про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковою сплатою заборгованості у розмірі 9198 грн. 70 коп., та просив стягнути з «Установи Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 2051 грн. 92 коп. Одночасно представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причини неприбуття представника до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності його представника не заявив, заперечень проти позову не подав.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач «Установа Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» зареєстрований як юридична особа, взятий на облік в УПФУ в Тернопільському районі платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та зобов’язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

УПФУ в Тернопільському районі та УПФУ в місті Тернополі (за місце призначення пенсії) проведено та направлено «Установі Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з лютого 2014 року та з березня 2014 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а. с. 7-10).

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у повному обсязі «Установою Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах за березень 2014 року, яка станом на 29.04.2014 року становить 2051 грн. 92 коп. (а. с. 12).

Пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах. Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Відповідно до частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Отже, згідно з частиною другою розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Згідно з пунктами 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 Інструкції).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та наведенні положення чинного законодавства, слід прийти до висновку, що позивачем правомірно та підставно направлені відповідні розрахунки для відшкодування «Установі Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат». У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2051 грн. 92 коп., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з «Установи Тернопільської обласної ради «Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат» (47720, Тернопільська область, Тернопільський район, село Петриків, вулиця Зелена, будинок 11, ідентифікаційний код 03189481) на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (46009, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Перемоги, будинок 1, ідентифікаційний код 21153972) на р/р № 2560030200442 у філії ОПРВ Тернопільського обласного управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 338545 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за березень 2014 року у розмірі 2051 (дві тисячі п’ятдесят одна) гривня 92 (дев’яносто дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.