Постанова № 38859150, 22.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

22 травня 2014 року справа № 814/1164/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Національна енергетична компанія

"Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу

"Держенергонагляд у Південному регіоні" в особі Державної

інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання

електричної і теплової енергії у Миколаївській області,

вул. Декабристів, 1-А, м. Миколаїв, 54001

до

Костянтинівської селищної ради,

вул. Жовтневої революції, 20, смт. Костянтинівка,

Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

про

стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південному регіоні" в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Костянтинівської селищної ради, про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що постановою на відповідача накладено штраф у розмірі 1700 грн, який самостійно не сплачений станом на час подання позовної заяви.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідач подав заперечення проти позову, де вказав, що сплатив штрафну санкцію відповідно до реквізитів, зазначених у постанові, та просив відмовити в задоволенні позову та розглядати справу в порядку письмового провадження.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив докази по справі та встановив наступне.

26.03.2014 проведена перевірка відповідача з виконання розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду у споживачів незначного ступеню ризику. За результатами перевірки складений акт № 05/22-05-0001 від 26.03.2014, яким установлено не виконання вимог припису від 05.12.2013 № 05/22-05-0040ПР (арк. справи 11).

На підставі зазначеного вище акта позивач прийняв припис № 05/22-01-0003ПР від 28.03.2014 з вказівкою забезпечити встановлення засобів обліку спожитої реактивної електроенергії на відповідному об'єкті (арк. справи 7) та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики від 28.03.2014 № 05/22-01-0002, якою наклав штраф у розмірі 1700 грн (арк. справи 6).

При цьому, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідач подав суду платіжне доручення від 05.05.2014 № 179 про сплату 1700 грн штрафу згідно постанови № 05/22-01-0002 від 28.03.2014 (арк. справи 49).

Стаття 61 Конституції України, встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює обов'язок доказування. Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Системне тлумачення норм процесуального законодавства дає підстави вважати, що суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки станом на час розгляду справи відповідач добровільно виконав своє зобов'язання шляхом сплати штрафу.

Крім того, ухвалою від 05.05.2014 суд відстрочив позивачу сплату судового збору до вирішення вимог адміністративного позову.

У листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012 зазначено: "Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративного-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими".

Оскільки позивач не звільнений від сплати судового збору за нормами Закону України "Про судовий збір", йому необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у сумі 1 827 грн відповідно до п. 3 ст.4 Закону України " Про судовий збір".

Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південному регіоні" в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Миколаївській області (код за ЄДРПОУ 34191066) на користь Держави судовий збір в сумі 1 827 грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Т. О. Гордієнко