Постанова № 38859058, 14.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 травня 2014 року (11 год. 50 хв.) Справа № 808/2410/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Орднонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

02.04.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта-Сервіс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Орднонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232208 від 18.12.2013.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) по зовнішньоекономічному імпортному контракту №АМ/ES 200213 від 22.07.2013 за період з 22.07.2013 по 26.11.2013 за результатами якої складено акт від 27.11.2014 №130/08-29-22-08030105811 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 №0000232208. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 03.04.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 16.04.2014.

У судове засідання 16.04.2014 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 16.04.2014 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 05.05.2014.

Ухвалою від 05.05.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 05.05.2014.

Ухвалою від 05.05.2014 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 14.05.2014.

Ухвалою від 14.05.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 14.05.2014.

14.05.2014 до суду надійшло клопотання відповідача та позивача про розгляд справи за відсутності їх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття у судове засідання представників сторін, суд на підставі вимог ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Від ПАТ «МетаБанк» листом №52-01/1827_БТ від 05.11.2013 до відповідача надійшла інформація щодо фактів порушення позивачем строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів, виявлені у жовтні 2013 року.

У зв'язку із отриманням зазначеної інформації та відповідно до норм Податкового кодексу України позивачу було направлено запит від 14.11.2013 №4181/10/08-29-22-0806 щодо надання інформації та документального підтвердження: зовнішньоекономічний контракт №АМ/Е8 200213 від 22.07.2013 з додатковими угодами; митні декларації; розрахункові документи на оплату товарів (робіт, послуг); оборотно-сальдову відомість (картку рахунку) по іноземному контрагенту; накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг); СМR, інвойси та інші документи, які підтверджують стан розрахунків з іноземним контрагентом за весь період дії контракту з обов'язковим зазначенням кредиторської/дебіторської заборгованості на момент надання інформації та документів щодо взаємовідносин з нерезидентом. Зазначений запит було отримано позивачем 14.11.2013.

Позивач листом від 19.11.2013 №17/1 надав відповідачу інформацію та документальне підтвердження, а саме: зовнішньоекономічний контракт №АМ/Е8 200213 від 22.07.2013 з додатками; митну декларацію; фінансову довідку про транспортні витрати до кордонів України; платіжні доручення в іноземній валюті; платіжне доручення транспортних витрат; СМR; інвойси від 31.10.2013 №90038744 та №80038746; коносамент OOLU3010194550 з додатками; екологічну декларацію №94323; лист про форс-мажорні обставини з перекладом. Також, позивач повідомив, що станом на 19.11.2013 заборгованість по взаєморозрахункам з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) відсутня.

На підставі повідомлення від 20.11.2013 №83, наказу відповідача від 20.11.2013 №591 та згідно податкової інформації, отриманої від ПАТ «МетаБанк» листом від 05.11.2013 №52-01/1827_БТ в період з 20.11.2013 по 26.11.2013 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) по зовнішньоекономічному імпортному контракту №АМ/ES 200213 від 22.07.2013 за період з 22.07.2013 по 26.11.2013.

За наслідками перевірки 27.11.2014 складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) із змінами, внесеними згідно Закону України №184/96-ВР від 07.05.1996 (зі змінами та доповненнями) в частині недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту №АМ/ES 200213 від 22.07.2013 укладеному з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) у періоді з 23.10.2013 по 17.11.2013 (26 днів).

Оскільки, головний бухгалтер позивача відмовився від підписання Акта перевірки, відповідачем було складено Акт від 27.11.2014 №160/08-29-22-08/30105811 про відмову від підпису Акту перевірки. Відповідачем Акт перевірки було направлено на адресу позивача та отримано представником позивача за довіреністю, про що свідчить підпис наявний на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки позивач 06.12.2013 подав заперечення №0612/03 до Акту перевірки.

Згідно відповіді на заперечення від 12.12.2013 №4953/10/08-29-22-0806 відповідачем було частково враховано заперечення позивача та викладено висновок Акту перевірки в наступній редакції: встановлено порушення ст. 2 Закону №185/94-ВР, із змінами, внесеними згідно Закону України №184/96-ВР від 07.05.1996 (зі змінами та доповненнями) в частині недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту №АМ/ES 200213 від 22.07.2013 укладеному з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) у періоді з 24.10.2013 по 17.11.2013 (25 днів).

На підставі Акту перевірки 18.12.2013 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000232208, яким позивачу була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 9249,68 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане представником позивача за довіреністю, про що свідчить підпис наявний на корінці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивачем до ГУ Міндоходів у Запорізькій області була подана скарга від 24.12.2013 №2412-1 на зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача.

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 08.01.2014 №16/10/08-01-04-20 було продовжено строки розгляду первинної скарги до 22.02.2014 включно.

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.02.2014 №611/10/08-10-04-13 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000232208 від 18.12.2013, а скарга позивача - залишена без задоволення.

Позивачем до Міністерства доходів і зборів України була подана скарга від 24.02.2014 №2402-1 на зазначене податкове повідомлення-рішення та на рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 18.02.2014 №611/10/08-10-04-13.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 21.03.2014 №5034/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000232208 від 18.12.2013 та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скарга позивача - залишена без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог ст. 2 Закону №185/94-ВР із змінами, внесеними згідно Закону України №184/96-ВР від 07.05.1996 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За приписами ст. 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що 22.07.2013 між позивачем та нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) було укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт №АМ/ES 200213, відповідно до якого останній зобов'язався поставити водоочисне обладнання, визначене в додатках до договору на загальну суму 30859,26$. Відповідно до умов оплати за контрактом позивач мав внести 100% передплату в наступному порядку: 50% від ціни контракту в розмірі 15429,63$ протягом 7 банківських днів з дати підписання контракту; 50% від ціни контракту в розмірі 15429,63$ протягом 7 банківських днів з дати письмового підтвердження продавця щодо готовності продукції до відвантаження на території вантажовідправника.

На виконання мов контракту позивач здійснив оплату за товар на користь «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) на загальну суму 33670,76$, що становить 269130,38 грн.

Сплата за товар позивачем здійснювалась з валютного рахунку в ПАТ «МетаБанк», що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 25.07.2013 на суму 15429,63$, що становить 123329,03 грн.; №4 від 19.09.2013 на суму 1405,75$, що становить 11236,16 грн.; №6 від 21.10.2013 на суму 16835,38$, що становить 134565,19 грн.

Товар (фільтри для води в асортименті) від «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) було отримано відповідно до інвойсів від 31.10.2013 №90038744 на суму 2811,50$, від 31.10.2013 №90038746 на суму 30859,26$ та міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №4971/1 (відтиск «Під митним контролем. Південна митниця» датований 17.11.2013).

Суд зазначає, що п. 3 постанови Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 №475 (далі - Постанова №475) було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Постанова набрала законної сили 19.11.2012, а отже, пункти 3-8 Постанови №475 втратили чинність 19.05.2013 та не діяли на дату здійснення позивачем платежів за зовнішньоекономічним контрактом від 22.07.2013 №АМ/ES 200213.

Проте, п. 1 постанови Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 №163 (далі - Постанова №163) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Зазначена постанова набирає чинності з 20.05.2013, крім пунктів 4 та 5, які набирають чинності з 28.05.2013. Постанова діє до 19.11.2013.

Таким чином, п. 1 Постанови №163 станом на 25.07.2013 (дата здійснення позивачем платежів за зовнішньоекономічним контрактом від 22.07.2013 №АМ/ES 200213) був чинний.

Судом встановлено, що перший платіж за товар, який поставлявся відповідно до зовнішньоекономічного контракту, позивачем було здійснено 25.07.2013, а митне оформлення, згідно СМR №4971/1, було здійснено 17.11.2013.

Отже, позивач розрахувався за зовнішньоекономічним контрактом №АМ/Е8 200213 від 22.07.2013 з нерезидентом «AMID Water Systems Ltd» (Izrael) у 115 денний термін.

Таким чином, враховуючи вимоги Постанови №163, позивачем порушено 90 денний термін, що встановлений для здійснення розрахунків за операціями імпорту товарів, передбачених в ст. 1 та 2 Закону №185/94-ВР, а саме порушено граничний термін надходження валютних цінностей на митну територію України на 25 днів (115 днів - 90 днів).

За приписами ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Керуючись зазначеною нормою, відповідачем, за порушення граничних термінів надходження валютних цінностей на митну територію України на 25 днів, було нараховано позивачу пеню у розмірі 9249,68 грн. = 15429,63 х 0,3% х 7,993 х 25.

Стосовно посилань позивача на протиправність внесення змін до Акту перевірки під час розгляду заперечень платника податків, суд зазначає наступне.

Абзацами 1, 6 та 9 пункту 4.6 Вимог до складення акта (довідки) про результати проведення перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованої(их) операції(й), затверджених наказом Міндоходів України від 24.12.2013 № 843, зареєстрованим Мін'юстом України 22.01.2014 за №126/24903 (далі - Вимоги), передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення територіальному органу Міністерства доходів і зборів України, який проводив перевірку, протягом 30 календарних днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання є невід'ємною частиною (додатком) акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) про результати перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції територіального органу Міністерства доходів і зборів України стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбивається підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки та залишається в територіальному органі Міністерства доходів і зборів України.

Відтак, висновок податкового органу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки є складовою матеріалів перевірки, і, відповідно, контролюючий орган, наділений повноваженням врахувати у такому висновку доводи заперечень платника податків проти висновків акту перевірки.

Судом встановлено, що відповіддю відповідача на заперечення на Акт перевірки від 12.12.2013 №4953/10/08-29-22-0806, відповідач фактично погодився із запереченнями позивача щодо неправомірного посилання на нормативно-правовий акт, який в період існування взаємовідносин позивача із нерезидентом не діяв, та вніс відповідні зміни до Акту перевірки, в частині посилання на чинний нормативно-правовий акт, який так само регулює спірні правовідносини.

Отже, в силу приписів вищенаведених Вимог, відповідач має право коригувати мотивувальну частину Акту перевірки, так само, як і визнати висновки такого Акту необґрунтованими, при цьому такі висновки податкового органу є складовою Акту перевірки.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Евіта-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Орднонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль