Постанова № 38859018, 22.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. Справа № 805/6318/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у порядку письмового провадження подання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Макіїввугілля» м.Макіївка

про стягнення заборгованості з плати за користування надра у сумі 2472377,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області 21 січня 2014 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з плати за користування надра у сумі 2472377,41 грн.

В обґрунтування подання, заявник посилається на те, що відповідач Державне підприємство «Макіїввугілля» має несплачений податковий борг з плати за користування надрами у загальній сумі 2472377,41 грн., що виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань. Просив суд стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» з розрахункових рахунків, відкритих у обслуговуючих банках кошти за податковим боргом з плати за надра в сумі 2472377,41 грн.

Відповідач надав через канцелярію суду заяву відповідно до якого проти задоволення подання не заперечує та просить суд справу розглянути за відсутністю його представника.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Згідно з п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Боржник, Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано як юридична особа 29.04.2003 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 32442295, що підтверджено витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 15.05.2003 року за №58 знаходиться на податковому обліку Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи за боржником - Державним підприємством «Макіїввугілля» обліковується заборгованість з плати за користування надрами у сумі 2472377,41 грн., що виник в наслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Так, підприємством було подано до позивача податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин за перший квартал 2014 року від 05.05.2014 року №9024940582, в якому самостійно визначено суму податку у розмірі 2472377,41 грн. з терміном сплати до 20.11.2012 року.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначена у податковому розрахунку сума податку відповідачем у встановлені строки та в повному обсязі не сплачена.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом підприємству направлялись податкові вимоги №1/16 від 12.09.2002 року на суму 2091,21 грн. та №2/19 від 15.10.2002 року на суму 184006,27 грн. доказів оскарження яких у судовому чи адміністративному порядку сторонами до суду не надано.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Суд зазначає, що норма пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України кореспондує та не суперечить з нормами статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з плати за користування надрами у розмірі 2472377,41 грн., який виник в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання податкового органу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з плати за користування надра у сумі 2472377,41 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макїівка, пл.Радянська , буд.2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету кошти за податковим боргом з плати за надра в сумі 2472377,41 (два мільйона чотириста сімдесят дві гривні триста сімдесят сім гривень сорок одну копійку) з рахунків, відкритих у обслуговуючих банках цього платника податків на р/р33114366700064, код платежу 13030100, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, код ОКПО банку 97990227, МФО 834016.

Повний текст постанови складено та підписано 22 травня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.