Постанова № 38858872, 26.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3449/14-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/391/14 Доповідач у 2 інстанції ШрольКатегорія 429 26.05.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2014 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора С.А.Корневої, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, представника Київської митниці Міндоходів А.О.Захарова, справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2014 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень з конфіскацією товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України,

В С Т А Н О В И В :

За постановою ОСОБА_3 визнана винуватою у тому, що вона 07.04.2014 року о 08 год. 30 хв., відлітаючи з України до м. Мілан, Італія, в залі «відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» обрала спрощену систему митного контролю - канал, позначений символами зеленого кольору („зелений коридор"), де не передбачено наявність у громадян товарів, які підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо переміщення через митну територію України, а після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення «зеленого коридору», у неї були виявлені не задекларовані грошові кошти у розмірі 9 416 гривень.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову змінити, виключивши з її резолютивної частини вказівку про конфіскацію вилученої валюти. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суддею не взято до уваги тих обставин, що ОСОБА_3 вчинено правопорушення, передбачене ст.471 МК України, з необережності та у зв'язку з необізнаністю з вимогами законодавства, розмір предмета порушення митних правил є незначним, шкоди державі та суспільству заподіяно не було, тому накладення на неї додаткового стягнення у вигляді конфіскації вилучених грошових коштів є не співрозмірним вчиненому.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримав апеляційну скаргу, представника митного органу та прокурора, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_3 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні «зеленого» коридору товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, доповідною запискою працівника митниці, особистими поясненнями особи, щодо якої порушено провадження по справі про порушення митних правил.

Доказам по справі суддею надана належна оцінка і правова кваліфікація дій правопорушниці за ст.471 МК України є вірною.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення правил проходження митного контролю відбулося за необізнаності та випадковості, а також та обставина, що вилучені грошові кошти переміщувались без приховування та були передані працівникам митниці на першу їхню вимогу, правильності висновку судді щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 не спростовують.

Відсутність у діях особи умислу на порушення митних правил не виключає відповідальності за ст.471 МК України, оскільки суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується виною у формі як умислу, так і необережності.

Накладення суддею на правопорушника такого виду стягнення як конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил є правомірним, оскільки за санкцією ст.471 МК України воно є обов'язковим додатковим стягненням.

Посилання у апеляційній скарзі на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення «Ісмаілов проти Росії», не може слугувати підставою для зміни постанови, оскільки зазначене рішення регулює питання не щодо накладення стягнення, а щодо вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з урахуванням вимог ст.ст.461,462,464,465 МК України та ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним вчиненому.

За таких обставин підстави для зміни чи скасування постанови судді відсутні і вона є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2014 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Суддя: В.Р.Шроль