Ухвала суду № 38857312, 20.05.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1468/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О.

Доповідач Суржик М. М.

УХВАЛА

Іменем України

20.05.2014 рокуКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Бєлінської І.М., Савченко С.О.,

при секретарі Чорної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Світоч» про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до СТОВ «Світоч» (далі СТОВ). Зазначив, що 30.01.2006 року між його матір'ю та СТОВ укладено строком на десять років договір оренди земельної ділянки відповідно до державного акту на право власності на землю № 202215 серії КР, загальною площею 10,36 га ріллі, який зареєстровано 30.01.2006 за № 57 у Кіровоградському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України* (далі договір). Після смерті матері позивач успадкував право власності на земельні ділянки. Вважає, що договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства України та не відповідає вимогам, встановленим ст. 15 Закону України «Про оренду землі», адже вимоги щодо змісту договору оренди землі не розкриті належним чином, а умова збереження стану об'єкта оренди до договору не включена. У зв'язку з цим просив визнати договір недійсним.

Рішенням суду в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Просив рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що позивач успадкував після смерті матері земельні ділянки та отримав державні акти серії КР № 202215 та серії ЯК № 266330, які розташовані на території Крупської сільської ради Кіровоградського району. Між матір'ю позивача за життя та СТОВ 30.01.2006 року укладено договір оренди цих земельних ділянок строком на 10 років. 30.01.2006 року цей договір разом із додатками зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за №57. У додатку № 1 від 30.01.2005 року до договору оренди зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає земельну ділянку в оренду строком на десять років. 10 квітня 2009 року між матір'ю позивача та СТОВ укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі, якою внесено зміни до п. 5, 8 та 9 оспорюваного договору, згідно із якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2009 становить 142718,90 грн., строк договору 15 років, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від грошової оцінки землі, яка складає 4281,57 грн..

Спростовуючи доводи позивача про те, що у п.17 оспорюваного договору не зазначені умови збереження стану об'єкта оренди, що є істотною умовою договору оренди землі, відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», суд 1-ої інстанції вірно зазначив, що зі змісту договору оренди вбачається, що він відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 року №220.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що «умови використання земельної ділянки» і «умови збереження стану об'єкта оренди» є окремими істотними умовами договору оренди.

Проте, у Типовому договорі оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 03.03.2004 року №220, пункт 17 «Умови збереження стану об'єкта оренди» знаходиться у розділі, який має назву «Умови використання земельної ділянки» і який містить три пункти: п.15 «Земельна ділянка передається в оренду для (мета використання)», п.16 «Цільове призначення земельної ділянки», п.17 «Умови збереження стану об'єкта оренди».

Таким чином, типовий договір не містить окремої істотної умови договору оренди землі, як умови використання земельної ділянки. Умови використання земельної ділянки у ньому розкриваються шляхом узгодження сторонами договору мети використання земельної ділянки, її цільового призначення та умов збереження стану об'єкта оренди.

Суд 1-ої інстанції обгрунтовано не погодився з доводами позивача про те, що відсутня істотна умова договору оренди землі як збереження стану об'єкта оренди, оскільки в пункті 17 договору умови збереження стану об'єкта оренди відсутні та дійшов правильного висновку, що при укладанні договору сторони дійшли згоди, що умови збереження об'єкту оренди визначаються чинним законодавством України, яке регулює зазначені правовідносини.

Позивач не надав жодних доказів того, що відповідач не проводить рекультивації - як технічної, так і біологічної, земельної ділянки позивача, так само, як і порушує сівозміну, що привело к зменшенню якісних показників родючості землі.

Суд 1-ої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді