ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 травня 2014 року Справа № 913/1106/14
Провадження № 15пд/913/1106/14
За позовом позивача-1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ
позивача-2 - Луганської міської ради, м.Луганськ
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології", м.Луганськ
про внесення змін до договору оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.
У засіданні брали участь:
від позивача-1 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И01/03-31/5348/0/2-13 від 28.08.2013;
від позивача-2 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;
від відповідача - не прибув.
СУТЬ СПОРУ:
Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Луганською міською радою заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології", відносно земельної ділянки площею 0,9922 га, під будівництво та розміщення офісу, складських та виробничих приміщень та розміщення виробничої бази, яка знаходиться за адресою: вул.Цимлянська, 2-Г, м.Луганськ, а саме: викласти п.2.1 розділу "Орендна плата" договору в новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.04.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 19.05.2014.
Заявою про зміну предмету позову б/н від 19.05.2014 позивач просив викласти абзац 1 п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки".
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.05.2014 була оголошена перерва до 22.05.2014.
Заявою б/н від 21.05.2014 відповідач просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням юрисконсультів підприємства.
У судовому засіданні 22.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, тому, оскільки земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 28.02.2003 № 61 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,9922 га під будівництво та розміщення офісу, складських та виробничих приміщень та розміщення виробничої бази, яка знаходиться за адресою: вул.Цимлянська, 2-Г, м.Луганськ.
На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" було укладено договір оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412.
В п.1.1 договору сторони визначили предмет договору - земельна ділянка площею 0,9922 га, яка знаходиться за адресою: вул.Цимлянська, 2-Г, м.Луганськ.
В п.1.2 договору сторони визначили передбачили, що земельна ділянка надається орендарю терміном на 49 років під будівництво та розміщення офісу, складських та виробничих приміщень та розміщення виробничої бази.
Згідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9 (Розрахунок розміру земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до договору та є його невід'ємною частиною).
Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 договору на момент укладення договору річна орендна плата складає 20089 грн 58 коп.
У п.4.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після підписання, нотаріального посвідчення та державної перереєстрації договору і є невід'ємними частинами даного договору.
З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Обґрунтованою суд вважає вимогу позивача про викладення абзацу першого п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки", враховуючи наступне.
Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).
Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, є обґрунтованою вимога позивачів про внесення змін до договору оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології".
Відносно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке викладене у заяві б/н від 21.05.2014, суд зазначає наступне.
Доводи відповідача про те, що розгляд справи слід відкласти через відрядження юрисконсультів підприємства, суд вважає необґрунтованими.
Частинами 1-3 ст.28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Оскільки суд не обмежував відповідача у виборі осіб, які представляють його інтереси, тому інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" міг представляти його керівник або будь-яка особа за довіреністю, а також адвокат.
Доводи відповідача відносно того, що позивачем не надсилалася на його адресу позовна заява та додані до неї документи, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
До позовної заяви позивачем були надані докази надіслання позовної заяви та доданих до неї документів за адресою відповідача: вул.Магнітогорська, 2/705, м.Луганськ, 91000, на яку 24.06.2009 надсилався лист № И 01/03-13/3641/0/2-09 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, який був отриманий відповідачем.
Суд при порушенні провадженні у справі, з'ясувавши, що належною адресою відповідача на момент звернення позивача з позовом до суду з позовною заявою є: вул.Цимлянская, б.2-Г, м.Луганськ, відповідною ухвалою від 24.04.2014 зобов'язав позивача надіслати позовну заяву та додані до неї документи за вказаною адресою.
Позивач вимоги ухвали суду виконав, направивши відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї всіх документів, в т.ч. копії пропозиції від 24.06.2009 позивача про внесення змін до договору та відповіді відповідача від 21.08.2009, що підтверджується описом вкладення від 16.05.2014 (а.с.28), фіскальним чеком № 5270 від 16.05.2014 (а.с.27).
Відповідно до абзацу 3 пп.3.9.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Згідно інформації, отриманої господарським судом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" www.ukrposhta.ua поштове відправлення позивача від 16.05.2014 було доставлено на поштове відділення відповідача № 33 17.05.2014.
Крім того, представник відповідача за довіреністю Майданников Р.В. був присутній в судовому засіданні 19.05.2014, мав можливість надати всі свої заперечення, та скориставшись правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ознайомитися з матеріалами справи та зробити копії необхідних документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке викладене у заяві б/н від 21.05.2014, та про відмову у його задоволенні.
Судовий збір покладається на позивача-2 та відповідача порівну, враховуючи приписи ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначив позивач-2, листом від 24.06.2009 № И01/03-13/3641/0/2-09 (а.с.19) він звертався до відповідача з пропозицією внести до договору оренди землі, відповіддю на який від 21.08.2009 № 112 (а.с.20) відповідач просив надати інформацію щодо проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, як це передбачено п.4.2 договору, позивачем відповідачу взагалі не відсилався.
В подальшому позивач-2 не повідомляв відповідача про дату, час та місце укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.
Відповідач в свою чергу також не повідомляв позивача-2 коли і де має відбутися укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.
Таким чином, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412, в добровільному порядку.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" задовольнити повністю.
2. Внести зміни до договору оренди землі від 13.05.2003, державна реєстрація від 03.06.2003 № 4412, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології", відносно земельної ділянки площею 0,9922 га, під будівництво та розміщення офісу, складських та виробничих приміщень та розміщення виробничої бази, яка знаходиться за адресою: вул.Цимлянська, 2-Г, м.Луганськ, виклавши абзац перший п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології", вул.Цимлянская, б.2-Г, м.Луганськ, ідентифікаційний код 30761400, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 609 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.05.2014.
Суддя С.В. Смола
Судове рішення № 38856190, Господарський суд Луганської області було прийнято 22.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/1106/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: