Ухвала суду № 38856153, 21.05.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2273/14 Провадження № 22-ц/795/1048/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Карапута Л.В. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Хромець Н.С.при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2014 року за заявою ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2014 року задоволено заяву ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Поновлено ОСОБА_6 строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання по справі № 2-68/09 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_6 Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вона є необґрунтованою. Апелянт вказує, що постанова державного виконавця про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу є аргументованою та відповідає новій редакції ч. 1 статті 22 Закону України „Про виконавче провадження", якою встановлено річний строк пред'явлення до виконання виконавчого документу. Апелянт вважає невірним посилання суду першої інстанції при задоволенні вимог заяви ОСОБА_6 на ту обставину, що на час виготовлення виконавчого листа по даній справі - станом на 24.04.2009 року діяла норма Закону України ''Про виконавче провадження'' в редакції, якою було визначено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання в три роки.Також апелянт посилається на упередженість суду при вирішенні вказаної справи.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.265, 266 том 2), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.1ч.1 статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки судом її постановлено з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 09.04.2009 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.01.2009 року було змінено та зменшено суму матеріальної шкоди, стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 з 9038 грн. 17 коп. до 3538 грн. 17 коп. та зменшено суму судових витрат з 98 грн. 88 коп. до 59 грн. 50 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін (а.с. 178-181, том 1).

По справі також встановлено, що на виконання рішення суду 24.04.2009 року було видано виконавчий лист № 2-68, строк пред'явлення якого до виконання було визначено до 09.04.2012 року (а.с. 226, том1).

ОСОБА_6 було пред'явлено у визначений законом строк виконавчий лист до виконання, проте постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2011 року виконавчий лист №2068 від 24.04.2009 року було повернуто, оскільки, як вбачається зі змісту вказаної постанови, вжитими державним виконавцем заходами майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення не виявлено, місце роботи не встановлено (а.с. 227, том 1).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця від 14.02.2014 року, було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-68/09, виданого 24.04.2009 року у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, з посиланням на статті 22,24; п.1ч.1статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" (а.с. 228, том 1).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 02.04.2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до статті 22 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції, яка діє з 09.03.2011 року, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року. Разом з тим, суд вказав, що на момент виготовлення виконавчого листа діяла стаття Закону України ''Про виконавче провадження '' (в редакції станом на 24.04.2009 року), якою строк пред'явлення виконавчого листа було визначено в три роки, і за даних обставин суд першої інстанції вважав причини пропуску пред'явлення ОСОБА_6 виконавчого документа до виконання поважними і поновив заявнику строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції,оскільки вказаний висновок узгоджується з нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини та фактичними обставинами справи. Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції при вирішенні вказаного спору безпідставно застосував положення статті 21 Закону України ''Про виконавче провадження'' в редакції, яка діяла станом на 24.04.2009 року, тобто, на час видачі виконавчого листа, і відповідно до якої строк пред'явлення до виконання виконавчого листа складав три роки, не можуть бути підставою для скасування вірної по суті ухвали суду першої інстанції, з наступних підстав.

Законом України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI Закон України „Про виконавче провадження" було викладено у новій редакції, яка вступила в дію з 09.03.2011 року. Відповідно до п.2 ч.1 статті 22 Закону України „Про виконавче провадження" у вказаній редакції, яка діє на теперішній час, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI „Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" було встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 21 Закону України „Про виконавче провадження", в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, тобто, станом на 24.04.2009 року виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Таким чином, оскільки виконавчий лист №2-68/09 було видано 24.04.2009 року (а.с. 226, том1), строк пред'явлення його до виконання становить три роки, відповідно до зазначеного п.1 ч.1 статті 21 Закону України „Про виконавче провадження", в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа, тобто, станом на 24.04.2009 року.

Частиною 3 статті 22 „Про виконавче провадження", в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа, що також дублюється в ч. 3 статті 23 Закону у чинній редакції, встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2068 від 24.04.2009 року було повернуто ОСОБА_6 постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2011 року у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення (а.с.227,том1). Таким чином, трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання необхідно обраховувати з дня повернення виконавчого документа стягувачу, а саме з 04.10.2011 року, тому, звертаючись 12.02.2014 року до органів державної виконавчої служби про прийняття до виконання зазначеного виконавчого документу, ОСОБА_6 діяв в межах встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апелянта щодо необхідності скасування ухвали суду першої інстанції у зв'язку з тим, що суд при розгляді справи діяв упереджено, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2014 року, до постановлення судом оскаржуваної ухвали, ОСОБА_5 подавав до суду першої інстанції заяву про відвід судді Карапути Л.В. у зв'язку з її упередженістю(а.с.234 том1). Вказана заява була розглянута і ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.03.2014 року в задоволенні заяви про відвід судді було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених статтею 20 ЦПК України, яка регламентує підстави для відводу судді (а.с.237,том 1). Апеляційному суду апелянтом не представлено належних та допустимих доказів відносно упередженості суду першої інстанції, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.04.2014 року підлягає залишенню без змін, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.1 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: