Ухвала суду № 38855926, 19.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2792/14-ц 19.05.2014 19.05.2014 19.05.2014

Провадження №22-ц/784/1571/14 Суддя першої інстанції: Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,

за участю: представника позивача - Скородумової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2014 року по справі

за позовом

Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва

(далі - УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва)

до

ОСОБА_3

про стягнення надміру отриманої пенсії ,-

в с т а н о в и л а :

16 квітня 2014 року УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру отриманої пенсії.

Позивач зазначав, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримував в УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва пенсію по втраті годувальника - батька ОСОБА_4, оскільки з 1 вересня 2011 року навчався в Миколаївському професійному ліцеї торгівлі та ресторанного сервісу, термін закінчення навчання - 30 червня 2013 року.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що відповідач своєчасно не повідомив УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва про дострокове припинення навчання, що призвело до надміру виплачених коштів у сумі 1988 грн., позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь зазначені кошти.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2014 року у відкритті провадження у справі за вказаним позовом на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України відмовлено у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Положеннями статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За вимогами ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненнями суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другою ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадження з вимогою вирішити публічно правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Виходячи з аналізу вказаної норми, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що УПФУ в Ленінського районі м. Миколаєва заявлені вимоги до фізичної особи про відшкодування шкоди в якій відсутній публічно-правовий спор, а отже даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Крім того, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про внесення змін до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 14 лютого 2014 року №2 виключено п. 16.2. відповідно до якого вирішення спорів про стягнення надміру виплачених пенсій належало до юрисдикції адміністративних суддів.

За такого, у суду не було підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, а тому на підставі п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви - поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити частково.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2014 року скасувати, а матеріали позовної заяви направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: