Ухвала суду № 38853176, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/19870/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шум Л.М. 2а/759/47/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про скасування постанови закриття виконавчого провадження, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду в грудні 2013 р. позовній заяві ОСОБА_2 просив визнати дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві протиправними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 грудня 2011 р.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено постанову про зобов'язання Управління провести ОСОБА_2 з 01.07.2010 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15 червня 2011 р. за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист.

21 червня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 75 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Пунктом 8 ч.1 ст. 49 Закону № 606-XIV, передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Листом від 22.12.2011 року № 15067/11 Управління повідомило державного виконавця, про те, що стягувачеві проведено перерахунок пенсії, згідно із рішенням суду та кошти у сумі 68 257 грн. 54 коп. нараховані на особистий картковий рахунок ОСОБА_2, проте, безпосередньо виплата не здійснена у зв'язку з відсутністю коштів.

Таким чином, оскільки судове рішення передбачає обов'язок Управління не лише перерахувати, а й виплатити пенсію позивачеві, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо відсутності у державного виконавця правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 20 травня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.