Ухвала суду № 38853161, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20608/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД», Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» про визнання незаконним та скасування рішення про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

ТОВ «Сілтек ЛТД», не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 21 березня 2011 року на підставі акту приймання - передачі №24 позивачем від Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації отримано квартиру №6, розташовану за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А, секція Ж.

Згодом, зазначеній квартирі було присвоєно №505, про що Головне управління житлового забезпечення повідомило позивача листом від 28 листопада 2012 року №044/93-270А.

Розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 березня 2013 року №123 за результатами розгляду прохання ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки», викладеного у листі №151 від 01 березня 2013 року, квартиру №505 житловою площею 41,40 кв.м. на вулиці О. Туманяна, 15-А в м. Києві включено до складу службового житла.

Однак, не зважаючи на прийняття зазначених рішень та передачу названої квартири як службового житла позивачу, рішенням державного реєстратора від 06 листопада 2013 року індексний №7641184 квартира зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Сілтек ЛТД», а останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку реєстраційного органу та з метою їх відновлення ДП «Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки» звернулось за захистом до суду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення реєстрації прав на новозбудовану квартиру за ТОВ «Сілтек ЛТД», державний реєстратор зобов'язаний був перевірити правомірність відчуження прав на зазначений об'єкт шляхом укладення інвестиційного договору №1 від 17 червня 2013 року між ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «Сілтек ЛТД» враховуючи положення договору про спільну діяльність, укладеного між УСТФ «Укртелефільм» та ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс». А тому, під час прийняття оскаржуваного рішення, у державного реєстратора були відсутні всі передбачені Порядок №703 документи, обов'язковість надання яких є умовою для його прийняття, зокрема договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 30 січня 2004 року.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Водночас, таким законом є Закон України від 01.07.2004р. №1952-IV (Закон №1952-IV), преамбулою якого закріплено, що він визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Стаття 4 Закону 1952-IV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Разом з тим, частиною другою вказаної статті Закону №1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Водночас, слід акцентувати увагу на, положеннях частини першої статті 19 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На реалізацію наведених вище банкетних норм, постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України від 01.07.2004р. №1952-IV.

Однією з підстав для відмови в державній реєстрації права, згідно пункту 4 частини 1 статті 24 названого Закону, є подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Також, пунктом 27 названого Порядку визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

Відповідно до пункту 42 Порядку державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 46 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Разом з тим, абзацом 8 названого пункту закріплено, що у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна у зв'язку з набуттям права спільної власності на такий об'єкт.

Абзацом 9 пункту 46 Порядку №703 визначено, що у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

В результаті дослідження матеріалів справи судовою колегією встановлено, що 30 січня 2004 року між Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

За умовами вказаного договору проведено будівництво адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на вулиці О. Туманяна, 15-А в Дніпровському районі м. Києва.

Водночас, на виконання підпункту 2.1.4. рішення Київської міської ради від 26 червня 2003 року №547/707 «Про погодження місць розташування об'єктів», яким погоджено УСТФ «Укртелефільм» місце розташування адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом на частині земельної ділянки, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31 березня 1959 року №484 «Про відвод земельної ділянки комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР під будівництво кінозйомочного комплексу в Дарницькому районі», орієнтовною площею 0,93 га, 15 листопада 2010 року між УСТФ «Укртелефільм» та Головним управлінням житлового забезпечення підписано акт №196 про передачу 28 квартир в рахунок 5% відрахувань за житлове будівництво по вулиці О. Туманяна, 15-А.

Однак, 24 лютого 2009 року між сторонами договору про спільну діяльність було підписано Акт розподілу квартир в адміністративно-житловому комплексі за адресою: вул. О. Туманяна, 15-А у Дніпровському районі м. Києва, який є додатком до названого Договору.

Отже підсумовуючи наведені обставини справи, а також, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, судова колегія приходить до переконання, відповідач здійснюючи реєстрацію прав на новозбудовану квартиру за ТОВ «Сілтек ЛТД», не перевірив правомірність відчуження прав на зазначений об'єкт шляхом укладення інвестиційного договору №1 від 17 червня 2013 року між ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс» та ТОВ «Сілтек ЛТД» враховуючи положення договору про спільну діяльність, укладеного між УСТФ «Укртелефільм» та ПрАТ «МІК «Інтерінвестсервіс».

Більше того, слід зауважити, що ТОВ «Сілтек ЛТД» в своїй апеляційній скарзі не заперечує про відсутність зазначеного договору у реєстраційній справі.

Також, судова колегія не приймає до уваги посилання ТОВ «Сілтек ЛТД» в апеляційній скарзі щодо правомірності укладання інвестиційного договору, адже його правомірність не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілтек ЛТД» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.