Ухвала суду № 38853081, 21.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №812/976/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Жаботинської С.В., Нікуліна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 812/976/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення №702020001/2013/000645/1 від 16.09.20130 року, скасування картки відмови №702020001/2013/000133, повернення надмірно сплаченого ПДВ у сумі 61365,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів №702020001/2013/000645/1 від 16.09.13 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митник кордон України №702020001/2013/000133.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Луганської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/000133, стягнуо з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" надмірно сплачене ПДВ у сумі 61365,21 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткову постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00190816, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.115-119).

01 вересня 2007 року між позивачем та фірмою "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) було укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого позивачем на митну територію України в вересні 2013 року на умовах DDU станція Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки Beckley Low Volatile Metallurgical Coal.(а.с.22-34)

01 березня 2011 року між ТОВ "Тіс-уголь" (виконавець) та компанією "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) (замовник) укладений договір на послуги по накопиченню перевалки, експедиції вантажу замовника. Оплата здійснюється за рахунок замовника (а.с.41-60).

16.09.2013 року карткою відмови в прийнятті митної декларації, митномуоформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, № 702020001/2013/000133 відмовив позивачеві в митному оформленні товару. Підставою для відмови у митному оформленні зазначено: Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості №702020001/2013/000645/1.

Товар надійшов для розмитнення на Луганську митницю. На підставі зазначеного контракту та додатків до нього позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар (ВМД № 702020001/2013/009024, за ціною договору, а саме 161,90 долара США за одну тону (а.с. 67), та надано декларації митної вартості за формою ДМВ-1 і необхідний пакет документів, передбачений Митним кодексом України (а.с.62-98).

16.09.2013 року Луганською митницею Міндоходів були прийняти рішення про коригування митної вартості №702020001/2013/000645/1 до ВМД №702020001/2013/009024 (а.с.16,17), згідно з якими визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються неможливо, у зв'язку з ненаданням декларантом інших додатково запрошених документів, а саме: документів, що підтверджують загальний обсяг перевезення вантажу кораблем (коносаменти), договір на перевезення товару.

Рішення прийнято з урахуванням раніше визначеної декларантом відповідно до положень статті 58 Кодексу та визнаної органом доходів і зборів митної вартості ідентичного товару, однакового за всіма ознаками та ввезеного на тих же комерційних рівнях із розрахунку 164,4 дол. США\т ( додаток від27.06.2013 №168 до контракту від01.09.2007 № SD/DBK-06-2007 (а.с.17-18).

Луганська митниця Міндоходів, карткі відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/00133 відмовила позивачеві в митному оформленні товару на підставі п. 2 ч.2 ст.54 Митного кодексу України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України. Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення : заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 16.09.2013 року № 702020001/2013/000645/1. ( а.с.19-21).

Для підтвердження митної вартості оцінюваного товару - ціни, що підлягає сплаті продавцю, позивачем були надані документи у повній відповідності з приписами ст.53 МКУ, що підтверджують митну вартість товару, додатково було надано:

- ліцензія на імпорт та висновок ДП "Держзовнішінформ" №10/391-1 від 30.08.13р. де зазначено що згідно аналізу наявної інформації щодо рівня цін, що склався на коксівне вугілля на світовому ринку середній розрахунковий рівень цін на вугілля коксівне, на умовах поставки DDU - ст. Черноморськ у розмірі 161,90 доларів СІНА є прийнятим (а.с.88,90-91).

договір з третьою особою - виробником вугільного концентрату фірмою ARCH Coal Sales Company, Inc. від 15.07.2013р., де зазначено, що ціна виробника на умовах ФОБ складає 133 дол. США за тону(а.с.38-40)

- договір з ТОВ "Тис-Уголь" №01-03/6И від 01.03.11р. на перевалку вантажу (а.с.41)

- калькуляція формування ціни при поставці товару з порту відправлення Норфлок (США) до станції Чорноморська, згідно умов додатку №173 до Контракту (а.с.33,89).

Позивачем були надані відповідачу належним чином оформлені документи, стосовно оплати вугільного концентрату (платіжні доручення в іноземній валюті №266 від 22.08.13р., №269 від 23.08.13р., №270 від 27.08.13р.) сертифікат походження, листи ДВК рахунок на фрахт,, страховий поліс, коносаменти, розрахунки, розрахунок-фактура ціни фрахту -18,25 USD/мт (а.с.69-79,81-86,87,89,92)

Відповідно до наказів Мінекономіки від 31.12.2008 N 933 "Про порядок ліцензування експорту товарів у 2009 році" (зареєстровано в Міністерстві юстиції їни 21 січня 2009 р. за N 42/16058) та від 14.09.2007 N 302 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку розгляду заявок видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економіки України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 7 р. за N 1100/14367) однією з підстав для одержання ліцензії на експорт (імпорт) товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) з усіма додатками та специфікаціями до нього., який проходить державну експертизу на відповідність ціни, зазначеної у контракті рівня цін, що на вугілля на внутрішньому ринку та світовому ринку .

Спір полягає у правомірності визначення митним органом вартості товару за другим методом, при наявності тих документів, які були наданні позивачем при митному оформлені, у тому числі і додаткових документів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митна вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. (ч. 1 ст. 52 МК України).

Частиною другою ст.. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина 4 передбачає, що лише у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. (ч. 5 ст. 53 МКУ).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (ч. 6 ст. 53 МКУ).

Із змісту вищезазначеної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до наведеної статті , а норма статті вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих підстав для сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідачем не заперечується, що необхідний пакет документів відповідно до ст.. 53 МКУ позивачем був наданий.

Митним законодавством не передбачено право митного органу вимагати від декларанта надання пояснень або документів про обставини щодо яких декларант не має фактичної можливості надати пояснень чи документів та які безпосередньо у нього не знаходяться і не можуть знаходитись.

Митна вартість імпортного вугілля визначена у контракті та додатку до нього. Згідно умови контракту та умов поставки, позивач не несе додаткових витрат, які обумовлюють коригування митної вартості вугілля відповідно, а отже - будь-який інший документ, окрім тих що були надані, не в змозі підтвердити ціну товару, що сплачена чи підлягає сплаті на користь нерезидента-постачальника.

Позивач, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, надав органу доходів і зборів повний пакет документів для визначення митної вартості вугілля - ціни, що сплачена або підлягає до сплати продавцю.

Документи, які були надані позивачем у повному обсязі підтверджують ціну, що ним була сплачена продавцю оцінюваного товару.

В даному випадку матеріали справи не містять доказів того, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості імпортованого вугілля за 1-м методом є недостовірними, чи такими, які не піддаються обчисленню та є необ'єктивними, тобто такими, які на думку органу доходів і зборів, перешкоджають застосуванню 1-го методу визначення митної вартості імпортованого товару. Наданими позивачем документами підтверджена митна вартість придбаного вугілля в сумі 161,90 дол. США за 1 т. Оплата за товар здійснена і ці обставини сторонами не спростовуються.

Позивачем надано достатньо доказів обґрунтованості митної вартості вугілля 161,90 дол. США/т. і ці обставини наданими відповідачем доказами не спростовані, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення митного органу 702020001/2013/000645/1 та прийнятої картки відмови щодо застосування другого методу визначення митної вартості товару .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 812/976/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення №702020001/2013/000645/1 від 16.09.20130 року, скасування картки відмови №702020001/2013/000133, повернення надмірно сплаченого ПДВ у сумі 61365,21 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 812/976/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.П. Лях

С.В. Жаботинська

О.А. Нікулін