Постанова № 38852899, 14.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року 13 год. 00 хв. Справа № 808/1558/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Стоєва В.Л.

представника відповідача Сергієнко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РПП»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РПП» (далі - позивач або ТОВ «РПП») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000512212 від 13.02.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 140176 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 69568 грн. 50 коп., та податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000522212 від 13.02.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1197 грн.

Висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та валових витрат внаслідок не підтвердження господарських операцій з ТОВ «Контелл», які стали підставою для визначення податкових зобов'язань, позивач вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі, вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з виявленими порушеннями вимог податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 21.01.2014 по 27.01.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «РПП» з питання дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Контелл» та ПП «Автотрейд-2012» за період 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 31.01.2014 № 62/08-28-22-12/37167759 (а.с. 11-40).

У висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «РПП»:

1. підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1197 грн., в тому числі:

2 квартал 2011 року в сумі 1197 грн.;

2-3 квартал 2011 року в сумі 1197 грн.;

2-4 квартал 2011 року в сумі 1197 грн.

2. пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 , пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України. внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 140176 грн., в тому числі:

за квітень 2011 року на суму 1041 грн.;

за серпень 20111 року на суму 8396 грн.;

за вересень 2011 року на суму 72252 грн.;

за жовтень 2011 року на суму 16349 грн.;

за листопад 2011 року на суму 42138 грн.(а.с. 39-40).

Вказані висновки обґрунтовані завищенням валових витрат у сумі 5203 грн. та податкового кредиту у сумі 140176 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Контелл», з яким не підтверджено поставки товарів та надання послуг (а.с. 16, 23-24, 27-36).

За результатами проведеної перевірки та на підставі її Акту відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000512212 від 13.02.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 140176 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 69568 грн. 50 коп., та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000522212 від 13.02.2014, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1197 грн.(а.с. 7-9).

Висновки Акту перевірки, які стали підставою для визначення податкових зобов'язань, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових-рішень.

Судом встановлено, що ТОВ «РПП» зареєстроване 23.06.2010 (а.с. 69).

Відповідно до Статуту ТОВ «РПП», предметами його діяльності є: створення і розміщення реклами у періодичних виданнях, на радіо та телебаченні; рекламна та інформаційна діяльність; інша поліграфічна діяльність; виготовлення рекламної продукції; надання юридичним та фізичним особам різноманітних рекламних послуг, тощо (а.с. 150).

Видами діяльності за КВЕД-2010 є: рекламні агентства (73.11), виробництво іншої продукції (32.99) (а.с. 148).

У перевіряємому періоді позивач орендував приміщення загальною площею 212,5 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, корпус № 2, що підтверджується Договором оренди нерухомого майна № 02/128 від 15.01.2011 (а.с. 161-167).

Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що між ТОВ «Контелл» (Підрядник) та ТОВ «РПП» (Замовник) укладено Договір № 2303 від 23.03.2011, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи (послуги) зі створення системи управління енергозабезпечення виробництва рекламної продукції Замовника відповідно до специфікації (додаткової угоди) до Договору та технічного завдання Замовника. Адреса об'єкту: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11 (а.с. 45-47).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи приймаються шляхом підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт.

Загальна договірна вартість визначена у специфікаціях та становить 282049 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ 47008 грн. 27 коп., яка може бути збільшена за взаємною згодою (пункт 4).

23.03.2011 сторонами за Договором підписано Додаткову угоду № 1, відповідно до якої строк виконання робіт зі створення системи управління енергозабезпечення виробництва рекламної продукції Замовника згідно з технічним завданням становить: робочий комплекс № 1 - 30.04.2011, вартість без ПДВ 41983 грн. 33 коп.; робочий комплекс № 2 - 31.05.2011, вартість без ПДВ - 67900 грн.; робочий комплекс № 3 - 30.06.2011, вартість без ПДВ 43410 грн.; робочий комплекс № 4 - 30.06.2011, вартість без ПДВ 81748 грн. (а.с. 48).

Виконання робіт за вказаним Договором підтверджується:

- актом № 67 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу робочий комплекс № 1, загальна вартість якого становить 50380 грн., у тому числі ПДВ 8396 грн. 67 коп. (а.с. 53);

- актом № 90 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу робочий комплекс № 2, загальна вартість якого становить 81480 грн., у тому числі ПДВ 13580 грн. (а.с. 50);

- актом № 66 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу робочий комплекс № 3, загальна вартість якого становить 52092 грн., у тому числі ПДВ 8682 грн.(а.с. 179);

- актом № 83 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу робочий комплекс № 4, загальна вартість якого становить 98097 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 16349 грн. 60 коп. (а.с. 66).

На виконані роботи ТОВ «Контелл» виписані рахунки-фактури №67 від 30.04.2011, № 90 від 31.05.2011, № 66 від 27.06.2011, №83 від 30.06.2011 та податкові накладні від 30.04.2011 № 67, від 31.05.2011 № 90, від 27.06.2011 № 66, від 30.06.2011 № 83 (а.с. 49, 51-52, 54, 64-65, 178,180).

Отримані комплекси введені позивачем в експлуатацію 02.01.2013, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 117-119, 121).

Також, між ТОВ «Контелл» (Підрядник) та ТОВ «РПП» (Замовник) укладено Договір № 0107 від 01.07.2011, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати на свій ризик роботи (послуги) зі створення системи автоматизованого управління виробництва рекламної продукції Замовника відповідно до специфікації (додаткової угоди) до Договору та технічного завдання. Адреса виробництва: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11. (а.с. 41-43).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи приймаються шляхом підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт.

Загальна договірна вартість визначена у специфікаціях та становить 552765 грн., у тому числі ПДВ 92127 грн. 50 коп., яка може бути збільшена за взаємною згодою (пункт 4).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 0107 від 01.07.2011, строк виконання робіт зі створення системи автоматизованого управління виробництва рекламної продукції Замовника згідно технічного завдання становить: сервер 1 - 30.09.2011, вартість без ПДВ 210690 грн.; сервер 2 - 30.09.2011, вартість без ПДВ 249947 грн. 50 коп. (а.с. 44).

Виконання робіт за вказаним Договором підтверджується:

- актом № 33 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 13.09.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу систему автоматизованого управління виробництва рекламної продукції - сервер 1, загальна вартість 252828 грн., у тому числі ПДВ 42138 грн. (а.с. 62);

- актом № 76 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 27.09.2011, відповідно до якого ТОВ «Контелл» створено та передано позивачу систему автоматизованого управління виробництва рекламної продукції - сервер 2, загальна вартість 299937 грн., у тому числі ПДВ 49989 грн. 50 коп. (а.с. 56).

На виконані роботи ТОВ «Контелл» виписані рахунки-фактури № 33 від 05.09.2011, № 76 від 27.09.2011 та податкові накладні від 13.09.2011 № 33, від 27.09.2011 № 34 (а.с. 55, 57, 61,63).

Системи автоматизованого управління виробництва рекламної продукції - сервер 1 та сервер 2 введені позивачем в експлуатацію 02.01.2013, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 116,120).

Також, позивачем придбано у ТОВ «Контелл» інформаційний стенд (заготовка) вартістю 6244 грн., у ому числі ПДВ 1040 грн. 67 коп., що підтверджується виписаними ТОВ «Контелл» видатковою накладною № РН-0000066 від 30.04.52011, податковою накладною від 30.04.2011 № 66 та рахунком фактурою № 66 від 30.04.2011 (58-60).

Перевіркою встановлено, що суми ПДВ по виписаним ТОВ «Контелл» включено до складу податкового кредиту:

- за квітень 2011 року ПДВ 9438 грн. включена до податкового кредиту квітня 2011 у сумі 1041 грн., та серпня 2011 року у сумі 8397 грн.;

- за травень 2011 року сума ПДВ 13580 грн. включена до податкового кредиту вересня 2011 року;

- за червень 2011 року сума ПДВ 25031 грн. включена до податкового кредиту вересня 2011 року у сумі 8682 грн. та жовтня 2011 року у сумі 16349 грн.;

- за вересень 2011 року сума ПДВ 92127 грн. включена до податкового кредиту вересня 2011 у сумі 49989 грн. та листопада 2011 у сумі 42138 грн. (а.с. 32).

До складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивачем включено суми витрат по придбанню інформаційного стенду у розмірі 5203 грн. (а.с. 23).

Суми витрат при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Контелл» у розмірі 695678 грн. 83 коп., ТОВ «РПП» не включено до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування (а.с. 22).

За виконані роботи та поставлений інформаційний стенд розрахунки позивачем проведені у повному обсязі, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується наданими представником позивача копіями платіжних доручень (а.с. 32, 169-177).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника податку сум ПДВ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця, та лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник ПДВ, що також оспорюється відповідачем.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу.

Враховуючи, що видом діяльності позивача є рекламні послуги, суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу про те, що придбані у ТОВ «Контелл» послуги зі створення системи управління енергозабезпечення виробництва рекламної продукції та зі створення системи автоматизованого управління виробництва рекламної продукції, так само як і придбаний інформаційний стенд (заготовка), не призначені для використання у господарській діяльності.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Оскільки контрагент позивача на час укладання угод та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість, позивачем в ціні придбаних у ТОВ «Контелл» послуг (товару) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності прийнятих рішень на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2012 № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 суд вважає необґрунтованими, оскільки неможливість проведення зустрічної звірки не свідчить про відсутність господарської діяльності контрагента (а.с. 102-111).

Крім того, як вбачається з вказаного Акту, ТОВ «Контелл» у періоді, коли відбулись господарські операції з позивачем, декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 105-106).

Також не є обґрунтованими посилання відповідача про відсутність у позивача доказів отримання та оприбуткування наданих послуг та товарі.

Отримання наданих послуг та товарів підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, а їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності - актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення ) основних засобів, відповідно до яких отримані системи автоматизованого управління виробництвом рекламної продукції та системи управління енергозабезпечення виробництва рекламної продукції введені в експлуатацію.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Із зазначених підстав суд приходить до висновку про безпідставне визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України, передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності та інші витрати.

Витрати операційної діяльності включають собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, що формують собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат.

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які створюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.

При цьому, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Придбані у ТОВ «Контелл» послуги зі створення системи управління енергозабезпечення виробництва рекламної продукції та зі створення системи автоматизованого управління виробництва рекламної продукції, так само як і придбаний інформаційний стенд (заготовка), призначалися для використання ТОВ «РПП» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, отримання товару, його оприбуткування, та проведення розрахунків підтверджується сукупністю наданих позивачем та досліджених судом первинних документів, здійснення господарських операцій документально відображено у бухгалтерському і податковому обліку, що також підтверджено актом перевірки, та спростовує висновки податкового органу про допущенні порушення податкового законодавства.

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не є переконливими.

Не є переконливими посилання представника відповідача про відсутність доказів транспортування товару, оскільки товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Зазначені обставини свідчать про дотримання ТОВ «РПП» вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання послуг та товарів та для формування податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000512212 від 13.02.2014 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000522212 від 13.02.2014.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РПП» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша