Ухвала суду № 38852711, 13.05.2014, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа №1кп/437/449/14

437/3174/14-к

УХВАЛА

13 травня 2014 року м. Луганськ

Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Коліуша О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Столбової Х.О.,

прокурора Бєлоусової К.О.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краснодон Луганської області, громадянина України, маючого незакінчену вищу освіту, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувальному акту:

1 епізод. ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на незаконні дії, а саме на відчуження заставленого майна особою, якій це майно ввірено, 01.10.2008 р. прибув до Луганської філії ПАТ КБ «Приватбанк», розташованої за адресою: місто Луганськ, вул. Челюскінців, 14, де з метою отримання кредиту для придбання транспортного засобу заповнив анкету - заяву на отримання кредиту, де у запропонованій анкеті в графі «ціль кредитування» власноручно зазначив придбання транспортного засобу, після чого отримав від співробітника банку сертифікат по клієнту на ім'я ОСОБА_1 за програмою «Авто у кредит» з умовами оформлення кредиту, де у п. 1 зазначено, що ОСОБА_1 необхідно надати паспорт, ІПН, довідку про доходи за останні 6 місяців, документи на автомобіль та продавця автомобіля. Після чого необхідно підписати кредитно-заставний договір, та згідно п. 4 заставою по кредиту виступає придбаний автомобіль, в якому в графі: «Сертифікат одержав, з умовами кредитування ознайомлений» власноруч, особистим підписом, підтвердив факт отримання та ознайомлення з умовами кредитування. Після чого, надавши банку документи, необхідні для оформлення кредиту, та отримавши дозвіл банку щодо видачі кредиту, ОСОБА_1, для придбання транспортного засобу на своє ім'я на суму 41 300 гривень 00 копійок, 06.10.2008 р. у Луганській філії ПАТ КБ «Приватбанк», розташованій за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінців, 14, ознайомився, та власноруч підписав кредитно-заставний договір № LGН1А800001303 від 06.10.2008 р. з ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якого ОСОБА_1 наданий кредит для придбання транспортного засобу в сумі 41 300 гривень 00 копійок.

Згідно п. 2.2. кредитно-заставного договору № LGН1А800001303 від 06.10.2008 р., для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договором, позичальник надає банку предмет застави в заставу.

Згідно п. 8.1. договору: «Предметом застави за цим договором є автомобіль, власником якого є позичальник».

Згідно Розділу 10 договору «Заяви та запевнення позичальника»:

п. 10.1.9. «Позичальник без згоди банку не уклав жодних правочинів про передачу предмета застави в оренду, лізинг, позичку, або будь-яких інших правочинів про передачу його третім особам»,

п. 10.1.10. «Не існує договорів комісії, доручення, довіреностей, інших документів, згідно з якими позичальник передав третім особам право розпоряджатися предметом застави»,

п. 10.1.12. «На предмет застави може бути звернено стягнення на підставах, передбачених чинним законодавством»,

п. 10.2. «Позичальник зобов'язаний дотримуватись заяв та запевнень, викладених у статті 10.1. договору, протягом усього строку дії договору».

Згідно п. 16.7 «Опис предмета застави, предметом застави є транспортний засіб марки ВАЗ 210934-20, 2008 року випуску, тип транспортного засобу легковий автомобіль (до 1500 см.куб.), кузов НОМЕР_2, об'єм двигуна 1,6, державний номер НОМЕР_1».

Після чого, 08.10.2008 р. ознайомився та підписав акт передачі транспортного засобу в заклад, згідно якого заставодавець - ОСОБА_1 передав, а заставодержатель в особі ПАТ КБ «Приватбанк» прийняв в заклад транспортний засіб марки ВАЗ 210934-20, 2008 року випуску, тип транспортного засобу легковий автомобіль (до 1500 см.куб.), кузов НОМЕР_2, об'єм двигуна 1,6, державний номер НОМЕР_1.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконні дії, а саме на відчуження заставленого майна особою, якій це майно ввірено, достовірно знаючи, що вказаний автомобіль знаходиться у заставі ПАТ КБ «Приватбанк» згідно з кредитним договором № LGН1А800001303 від 06.10.2008 р., та порушуючи п. 10.1.9, п. 10.1.10 договору, знаходячись 26.12.2008 р., більш точно час встановити не виявилось можливим, в офісі нотаріуса ОСОБА_4, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, продав транспортний засіб ВАЗ 210934-20 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за 38 000 гривень, та оформив на ім'я останнього довіреність на право керування транспортним засобом, та передоручення, з правом тимчасового виїзду за кордон з додержанням порядку, встановленого чинним законодавством. Тим самим передав транспортний засіб третій особі.

2 епізод. Крім того, ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно знаючи, що автомобіль марки ВАЗ 210934-20, знаходиться у заставі ПАТ КБ «Приватбанк» згідно з кредитним договором № LGH1A800001303 від 06.10.2008 р., не попередив ОСОБА_5 про те, що даний автомобіль є предметом застави, та знаходячись 26.12.2008 р., більш точно час встановити не виявилось можливим, в офісі нотаріусу ОСОБА_4, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, продав за 38 000 гривень 00 копійок вказаний транспортний засіб, та оформив довіреність на ім'я ОСОБА_5 на право керування та передоручення, з правом тимчасового виїзду за кордон з додержанням порядку, встановленого чинним законодавством. ОСОБА_5 у свою чергу, будучи добровільним покупцем, та будучи введеним в оману ОСОБА_1, 28.04.2009 р., більш точний час встановити не виявилось можливим, перепродав транспортний засіб ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошові кошти в сумі 47 000 гривень 00 копійок, та оформив довіреність з правом керування та виїзду за кордон з необхідним оформленням відповідного свідоцтва про реєстрацію в органах ДАЇ.

Після чого, 16.07.2012 р., у невстановлений час, у невстановленому місці, згідно акту прийому в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіля відповідно до кредитного договору № LGН1А800001303 від 06.10.2008 р., транспортний засіб - заставний автомобіль ВАЗ 210934-20, вилучений працівниками ПАТ КБ «Приватбанк». Тим самим ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 47 000 гривень 00 копійок, що є значною матеріальною шкодою на момент скоєння кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за першим епізодом за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за другим епізодом за ч. 1 ст. 388 КК України, за ознаками вчинення незаконних дій із заставленим майном особою, якій це майно ввірено.

У судовому засіданні від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строків давності.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України визнав, просив задовольнити клопотання захисника ОСОБА_3, звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

У судовому засіданні прокурор та потерпілий ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з моменту вчинення ним злочину минуло три роки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, яка вчинила злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з моменту вчинення ним злочину минуло п'ять роки.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, у вчиненні якого звинувачується обвинувачений, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 388 КК України, у вчиненні якого звинувачується обвинувачений, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Таким чином, з урахуванням того, що на момент розгляду клопотання вже сплили строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України, у порядку, передбаченому ст. 286 КПК України, ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закриттю.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 47 000 гривень.

Зазначений цивільний позов не підлягає розгляду судом у межах даного кримінального провадження при вирішенні питання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд роз'яснює заявнику про його право звернутися із зазначеним цивільним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, керуючись ст. ст. 285, 286 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1, у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_1 суму застави у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень з розрахункового рахунку № 37318003000730, МФО 804013, код 26297948, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач - ТУ ДСА України в Луганській області, внесену ним згідно квитанції № 1200481 від 03.03.2014 року.

Речові докази: копії довіреності від 26.12.2008 р., зареєстрованої в реєстрі №14003, довіреності від 10.04.2009 р., зареєстрованої в реєстрі № 2672, розписку від 10.04.2009 р., акт прийому в заклад ЛАТ КБ «Приватбанк» автомобіля ВАЗ 210934, д/н ВВ 7389ВІ, за кредитним договором № LGH1A800001303 від 06.10.2008 р., матеріали кредитної справи № LGH1A800001303 від 06.10.2008 р. - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом 7 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий: