Постанова № 38852191, 21.05.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2014 справа №905/1996/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М., Зубченко О.О., Попков Д.О., за участю представників сторін: від позивача:Алєксєєв С.С. довіреністьвід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від07.04.2014р.по справі№ 905/1996/14 (суддя: Матюхін В.І.),за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. ДніпропетровськдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м. Донецькпростягнення 26' 425,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м. Донецьк (далі - «Відповідач») штрафу у розмірі 26' 425,00грн. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 53897245.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі № 905/1996/14 позовні вимоги задоволені, стягнуто на користь позивача 26' 425,00грн.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що Відповідачем було порушено норми Статуту залізниць України (далі - «Статут») щодо правильності заповнення залізничної накладної.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі № 905/1996/14 скасувати у повному обсязі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з висновком господарського суду, скаржник посилається на те, що господарським судом не була дана належна правова оцінка тій обставині, що за досильною залізничною накладною спірний вагон зі станції Нижньодніпровськ-Вузол був відправлений 08.10.2013р. в той час, як за даними комерційного акту РА № 000802/754 перевірка працівниками станції Нижньодніпровськ-Вузол маси вантажу у вагоні № 53495735 та складання цього акту відбулося 09.10.2013р.. Тобто - вже під час коли вагон з вантажем був відправлений зі станції.

Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якій звернувся з проханням оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними.

Відповідача у судове засідання не з'явився, поважність не явки не повідомив. У попередньому судовому засіданні надав відзив, у якому звернувся з проханням рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що 06.10.2013р. зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Чорноморська Одеської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (вантажовідправник) на адресу ТОВ "ТІС-Вугілля" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 53495735 за залізничною накладною на групу вагонів № 53897245 відвантажило вантаж - концентрат вугільний.

За накладною вага нетто у вагоні - 70' 000кг, брутто - не зазначено, тари - 23' 300кг.

При проходженні вагону з вантажем через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції, повірених 07.02.2013р., виявилось: вага брутто 83 050кг, вага тари (з документу) 23' 300кг, вага нетто 59 750кг, що менше проти даних залізничної накладної на 10' 250кг.

За результатами переважування був складаний акт загальної форми № 1503/вага від 09.10.2013р. та комерційний акт РА № 000802/754 від 09.10.2013р., який підписаний належними особами, зокрема: заступником начальника станції, прийомоздавальником, приймальником потягів.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 26 425,00грн. із розрахунку: 5' 285,00грн. (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для даного виду вантажу становить 1% маси, що складає 700 кг.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 5.285,00грн., у зв'язку з чим сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 26' 425,00 грн.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», м. Донецьк - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014 року по справі № 905/1996/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко Д.О. Попков

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС