Ухвала суду № 38851894, 19.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року справа №805/2649/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового

засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Медведєв В.Ю. - за дов. від 26 грудня 2013 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у

Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 26 березня 2014 року

по адміністративній справі № 805/2649/14 (суддя Шинкарьова І.В.)

за позовом Державного підприємства «Артемвугілля»

до Горлівської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Міндоходів у

Донецькій області

про визнання протиправними дії щодо винесення

податкового повідомлення-рішення №0000541500 від

11 лютого 2014 року, скасування податкового

повідомлення-рішення №0000541500 від 11 лютого 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Артемвугілля» (надалі позивач, підприємство, платник податків) до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі відповідач, податковий орган, інспекція) про визнання протиправними дії щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000541500 від 11 лютого 2014 року, скасування податкового повідомлення-рішення №0000541500 від 11 лютого 2014 року (арк. справи 66-68).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що на податковий борг, розстрочений за судовими рішеннями не нараховуються штрафні санкції.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (70-71).

Апелянт наполягає на правомірності нарахування штрафу при погашенні розстроченого податкового боргу відповідно до приписів пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 19 лютого 2003 року, ідентифікаційний код 32270533, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 6 березня 2003 року.

Відповідач у справі Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом.

Платник податків мав податковий борг з податку на прибуток підприємств, який виник на підставі наданих до податкового органу декларації з податку на прибуток та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток, який в тому числі стягнуто з нього в судовому порядку постановами Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року в справі №2а-8707/10/0570 в сумі 8555927 грн. 25 коп.), від 28 грудня 2010 року в справі №2а-26782/10/0570 в сумі 13354667 грн. та від 19 березня 2012 року в справі № 2а/0570/2631/2012 в сумі 7673821 грн. 03 коп., які набрали законної сили.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року в справі №2а-8707/10/0570 розстрочено виконання вказаного судового рішення терміном на 60 місяців зі стягненням заборгованості по 142598 грн. щомісячно з 20 січня 2011 року по 20 листопада 2015 року включно, а 21 грудня 2015 року в сумі 142645 грн. 25 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року в справі №2а-26782/10/0570 розстрочено виконання вказаного судового рішення строком на 60 місяців зі стягненням заборгованості починаючи з січня 2011 року по грудень 2015 року наступним чином: 1) погашення податкового боргу з податку на прибуток зі сплатою останнього платежу 222565грн. до повного погашення заборгованості; 2) погашення податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу): зі сплатою щомісячно 34975 грн., починаючи з січня 2011 року по грудень 2015 року зі сплатою останнього платежу 34973 грн. до повного погашення заборгованості.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року в справі №2а/0570/2631/2012 розстрочено виконання вказаного судового рішення строком до 30 травня 2013 року шляхом стягнення щомісячно в період з червня 2012 року по квітень 2013 року до 30 числа місяця коштів в сумі 50000 грн. та у травні 2013 року до 30 числа місяця стягнення коштів в сумі 7123821 грн. 03 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року в справі №2а/0570/2631/2012 розстрочено виконання вказаного судового рішення в частині стягнення коштів у розмірі 7123821 грн. 03 коп. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків до 30 травня 2013 року шляхом стягнення щомісячно в період з червня 2013 року по квітень 2014 року до 30 числа місяця коштів в сумі 50000 грн. та у травні 2014 року до 30 числа місяця стягнення коштів в сумі 6573821 грн. 03 коп.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується доводами апеляційної скарги, що позивач сплачував податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу з вказаного податку. Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оспорюється.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт від 31 січня 2014 року №55/05-71-15/32270533, яким встановлені порушення пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 972950 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів (арк. справи 16, 17).

Актом перевірки на підставі облікової картки платника податків встановлено, що податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення за вищевказаними рішеннями суду про розстрочення податкового боргу із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів (арк. справи 17).

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11 лютого 2014 року №0000541500, яким на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 972950 грн. платника податків зобов'язано сплатити штраф в сумі 194590 грн. - в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток.

Рішення прийнято на підставі даних облікової картки платника податків (відображено в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку).

За приписами статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. Податковий кодекс України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, суд зазначає неправомірним визначення відповідачем у акті перевірки судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища підприємства та неможливості одноразового погашення стягнутого податкового боргу, суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення підприємством податкового боргу. Відповідачем вказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що при прийнятті Донецьким окружним адміністративним судом постанов про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Регулюючи порядок списання податкової заборгованості Податковий кодекс України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку.

Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що розстрочене грошове зобов'язання за визначеними судовими рішеннями було сплачено позивачем, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеними судовими рішеннями.

Враховуючи, що судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, данні судові рішення набрали законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішеннях, то вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України, за умови виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України, щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що податковий орган неправомірно ототожнив порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених Главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на підпункт 100.1 статті 100 Податкового кодексу України як на підставу прийняття спірного рішення, оскільки наведений пункт закону регулює питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків при його зверненні із зазначеним питанням до контролюючого органу, а не до суду.

За вимогами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено правомірність підстав прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі № 805/2649/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі № 805/2649/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 травня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 19 травня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко