Постанова № 38851562, 13.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 травня 2014 року 16 год. 45 хв. № 826/4373/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Транс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 02 квітня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Транс" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12 грудня 2013 року № 0002272203 та від 03 березня 2014 року № 0001062203 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки їх прийнято відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 04 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 14 квітня 2014 року. Пояснила, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки їх прийнято відповідачем у зв'язку із виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

У судове засідання 28 квітня 2014 року представник відповідача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, заява про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 28 квітня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 12 по 18 листопада 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 25 листопада 2013 року складено акт № 312/26-57-22-03-07/33306214 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейд" (далі - ТОВ "Авеста Трейд"), приватним підприємством "Система" (далі - ПП "Система"), спільним українсько-ліванським підприємством "Бейрут +" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СУЛП "Бейрут +" ТОВ) за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 786009,00 грн., у тому числі за: І квартал 2010 року - 36240,00 грн.; півріччя 2010 року - 83456,00 грн.; І-ІІІ квартали 2010 року - 146556,00 грн.; 2010 рік - 222709,00 грн.; І квартал 2011 року - 51031,00 грн.; ІІ квартал 2011 року - 90730,00 грн.; ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 155129,00 грн.; ІІ-IV квартали 2011 року - 261371,00 грн.; І квартал 2012 року - 81435,00 грн.; півріччя 2012 року - 214482,00 грн.; І-ІІІ квартали 2012 року - 250898,00 грн., чим порушено п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);

- занижено податкове зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 675831,00 грн., у тому числі за: січень 2010 року - 6942,00 грн.; лютий 2010 року - 9333,00 грн.; березень 2010 року - 12717,00 грн.; квітень 2010 року - 13457,00 грн.; травень 2010 року - 11383,00 грн.; червень 2010 року - 12933,00 грн.; липень 2010 року - 17970,00 грн.; серпень 2010 року - 16726,00 грн.; вересень 2010 року - 17450,00 грн.; жовтень 2010 року - 18092,00 грн.; листопад 2010 року - 20082,00 грн.; грудень 2010 року - 20836,00 грн.; січень 2011 року - 12595,00 грн.; лютий 2011 року - 13171,00 грн.; березень 2011 року - 16716,00 грн.; квітень 2011 року - 23693,00 грн.; травень 2011 року - 24051,00 грн.; червень 2011 року - 30651,00 грн.; липень 2011 року - 22212,00 грн.; серпень 2011 року - 24645,00 грн.; вересень 2011 року - 25941,00 грн.; жовтень 2011 року - 20393,00 грн.; листопад 2011 року - 21817,00 грн.; грудень 2011 року - 20836,00 грн.; січень 2012 року - 21395,00 грн.; лютий 2012 року - 27483,00 грн.; березень 2012 року - 34053,00 грн.; квітень 2012 року - 36017,00 грн.; травень 2012 року - 36077,00 грн.; червень 2012 року - 39350,00 грн.; липень 2012 року - 33148,00 грн.; серпень 2012 року - 533,00 грн.; вересень 2012 року - 1000,00 грн., чим порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі акту перевірки, 12 грудня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002262203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 786009,00 грн. за основним платежем та у розмірі 181127,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також оскаржуване рішення № 0002272203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 538828,00 грн. за основним платежем та у розмірі 198746,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0002262203 скасовано у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 62724,50, в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

У зв'язку з викладеним, 03 березня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0001062203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 786009,00 грн. за основним платежем та у розмірі 118402,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарги в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржувані рішення залишені без змін.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перевірку проведено на підставі наказу від 08 листопада 2013 року № 738, копію якого разом із направленням на перевірку вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача 12 листопада 2013 року.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

До відповідача надійшла постанова від 23 квітня 2013 року про призначення документальної перевірки TOB "Авеста Трейд" по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2012110090000029, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів господарювання, у тому числі TOB "Авеста Трейд", з метою прикриття незаконної діяльності.

У ході досудового розслідування виявлено, що у період 2010-2011 років невстановлені слідством особи, шляхом обману та використання паспортних даних громадянина ОСОБА_1, створили товариство з обмеженою відповідальністю "ГСМ-Техсервіс", товариство з обмеженою відповідальністю "Йонассен Експрес" та товариство з обмеженою відповідальністю "Техностарт ЛТД", з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на неправомірне збільшення податкового кредиту та валових витрат у контрагентів вказаних суб'єктів господарювання. У подальшому, невстановлені слідством особи, не здійснюючи передбаченої статутами вказаних суб'єктів господарювання діяльності, від імені їх службових осіб складали та використовували документи первинного бухгалтерського обліку та звітні документи, а також користувалися банківськими рахунками вказаних суб'єктів господарювання для створення видимості фактично не здійснюваних фінансово-господарських операцій у ході надання діючим суб'єктам господарювання послуг із незаконного переведення безготівкових грошових коштів у готівку, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаних суб'єктів господарювання та удаваного здійснення ними фінансово-господарської діяльності.

Крім того, невстановлені слідством особи у період 2010-2011 років, використовуючи паспортні дані громадянина ОСОБА_1, призначили останнього на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ОСП", товариства з обмеженою відповідальністю "Лісс Трейд" та приватного підприємства "Герасименко і партнери" (далі - ПП "Герасименко і партнери"), які надалі використали для прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ у ході надання контрагентам вказаних суб'єктів господарювання послуг із транзиту грошових коштів при незаконному переведенні безготівкових грошових коштів у готівку.

Досудовим розслідуванням також виявлено, що від ПП "Герасименко і партнери", директором якого, згідно з обліковими даними, являється громадянин ОСОБА_1, відповідно до даних бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у період 2011-2012 років сформовано податковий кредит наступними суб'єктами господарювання: товариством з обмеженою відповідальністю "ТМС Лімітед", товариством з обмеженою відповідальністю "Арсана", товариством з обмеженою відповідальністю "Екнон ЛТД", товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Фінансовий Взвод", товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "РВК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-ЛТД", які мають ознаки "фіктивності".

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".

Під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 35-А, вилучено печатку малого приватного підприємства "К.В. Ком", приватного підприємства "КТМ Груп", ПП "Система", TOB "Авеста Трейд", товариства з обмеженою відповідальністю "Века Груп", товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Стратегії і Технології" та товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Централ".

У ході обстеження оперативними співробітниками ГВПМ державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби податкової адреси TOB "Авеста Трейд" виявлено, що вказане товариство за податковою адресою фактично не знаходиться.

На момент проведення перевірки первинні та інші документи TOB "Авеста Трейд" відсутні, стан платника "11" - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

До відповідача надійшов акт від 29 липня 2011 року № 542/23-2/32661589 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Система" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період із 01 по 31 березня 2011 року, із 01 по 30 квітня 2011 року та із 01 по 31 травня 2011 року, якою виявлено, що співробітниками ГВПМ державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби у ході відпрацювання ПП "Система" опитано директора вказаного товариства, який пояснив, що фінансово-господарська діяльність ПП "Система" ним не здійснювалась, документи фінансової та податкової звітності ним не підписувалися. Доручень підписувати документи він нікому не надавав. Податкові декларації підписував за винагороду не читаючи, оскільки знаннями бухгалтерського та податкового обліку не володіє. На момент проведення перевірки ПП "Система" стан платника - "23" - місцезнаходження не виявлено.

Виявлено відсутність у ПП "Система" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського/ технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

У ході проведення перевірки не виявлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Система" до контрагентів-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

До відповідача також надійшов акт від 05 лютого 2013 року № 354/2202/23106391 про результати позапланової перевірки СУЛП "Бейрут +" ТОВ, відповідно до якого, виявлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) позивачу від СУЛП "Бейрут +" ТОВ, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні, та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з п.п. 2.1, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналогічні положення містилися у Законах України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість", чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

У матеріалах справи містяться надані представниками позивача у ході судового розгляду справи копії наступних документів: договорів; заявок; банківських виписок; тимчасових реєстраційних талонів транспортних засобів; товарно-транспортних накладних; актів про надання послуг; актів виконаних робіт; податкових накладних.

Будь-яких інших письмових доказів, які б свідчили про реальність фінансово-господарської діяльності позивача із його контрагентами та здійснення за їх участю господарських операцій, представниками позивача суду не надано.

Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, зважаючи на факт ненадання представниками позивача суду письмових доказів, які б свідчили про реальність здійснення між позивачем та його контрагентами господарських операцій, хоча про необхідність їх надання судом наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Транс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Транс".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин