Вирок № 38849615, 14.05.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/837/14-к

провадження №1-кп/283/62/2014

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В.,

при секретарі судових засідань Пух Н.М.

з участю прокурора Пургіна Т.І.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12014060080000109 від 18.02.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Буки Малинського району, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 16 лютого 2014 року близько 16-ї години, перебуваючи під час відпочинку в спальній кімнаті будинку своєї баби ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, виявив прикріплені за допомогою шпильок до зворотної сторони килима, що висів над ліжком, прозорий поліетиленовий пакет, в якому були загорнуті 3000 грн., та дві матерчаті хустинки з 4000 грн. та 5000 грн.

Скориставшись відсутністю ОСОБА_3, обвинувачений, умисно, таємно, з корисливих мотивів, знявши з шпильок поліетиленовий пакет та дві хустинки, вийнявши з них грошові кошти в сумі 12 000 грн., помістив їх під устілку свого правого черевика та вийшов будинку, витративши кошти на власні потреби.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнав частково, показавши, що 16 лютого 2014 року після сварки з своєю співмешканкою, мав намір проживати в будинку своєї баби ОСОБА_3 та до якої прийшов з АДРЕСА_1. Остання поклала його на своє ліжко, пішовши спати в іншу кімнату. Під час відпочинку він випадково рукою виявив під килимом наявність стороннього предмету, та відгорнувши килим, виявив прикріплені шпилькою поліетиленовий пакет, в якому, розгорнувши, виявив 3000 грн. Дані кошти він поклав під устілку черевика, щоб не побачила баба, та вийшов з будинку. В подальшому, викликавши таксі, поїхав до м. Малина, де витрачав кошти. Заперечив свою причетність до зникнення з будинку своєї баби решти 9000 грн. Зобов'язується повернути всі викрадені ним кошти.

Перевірка показань обвинуваченого в суді, їх аналіз та співставлення з іншими доказами свідчать про недостовірність заяви ОСОБА_2 про викрадення лише 3000 грн. з будинку своєї баби.

Так, потерпіла в судовому засіданні підтвердила, що зберігала грошові кошти в сумі 12 000 грн. в поліетиленовому пакеті та двох матерчатих хустинках, які були прикріплені шпильками до килима, який висів над її ліжком. Наявність коштів вона перевіряла щодня, в тому числі і вранці 16 лютого 2014 року. Цього ж вечора до неї прийшов онук ОСОБА_2, який попросився переночувати. Простеливши йому на своєму ліжку, пішла спати на піч в іншу кімнату. Через деякий час, обвинувачений сказав їй, що піде прогулятися та пішов з будинку, більше не повертаючись. Вранці наступного дня виявила відсутність грошей, про що відразу повідомила своїй онуці. Ці гроші вона постійно зберігала в цьому місці, нікому не повідомляючи про це. Ні в цей вечір, ні наступного дня будь-які особи до будинку не заходили. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду, маючи до ОСОБА_2 лише претензії матеріального характеру.

Про те, що з будинку потерпілої зникло саме 12 000 грн., які її баба відкладала на похорон, засвідчила ОСОБА_4, додавши, що вранці 17 лютого 2014 року прийшла ОСОБА_3 та повідомила про зникнення грошей саме в такому розмірі, після того як з будинку пішов ОСОБА_2 Про наявність цих коштів їй було відомо ще рік тому. Свідок ОСОБА_5 також підтвердив, що баба відкладала гроші, ховаючи їх, та не повідомляючи про їх місце знаходження. Обвинувачений приїжджав до ОСОБА_3, давав обіцянку, що поверне всі викрадені кошти.

Про те, що протягом 16-17 лютого 2014 року обвинувачений мав велику кількість грошей, які витрачав на таксі, придбання алкоголю, зняття номеру в готелі, довготривалого відвідування кафе, пошук дівчат для знайомства, поїздки за межі міста, погашення кредиту, придбання продуктів харчування показали свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, водії приватного таксі, незалежно один від одного зазначивши, що ОСОБА_2 ввечері 16 лютого 2014 року був в стані сильного алкогольного сп'яніння та витрачав кошти без роздумів.

Оцінюючи ці показання в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що обвинувачений події вечора 16 лютого 2014 року пам'ятає сумбурно, оскільки перебував у схвильованому стані через сварку з своєю співмешканкою, його вигнання з її будинку, також він не повністю контролював свою поведінку в силу алкогольного сп'яніння, та не міг пояснити як опинився один вранці в кафе «Лісовичок» на автодорозі Київ-Ковель, що свідчить про те, що до його показів слід відноситись критично, тому суд приходить до висновку про ґрунтовність пред'явленого обвинувачення.

Це узгоджується з даними протоколу огляду місця події будинку АДРЕСА_2 від 17.02.2014 року відповідно до яких в спальній кімнаті над ліжком в правому нижньому куті килима виявлено металеві шпильки, якими кріпились поліетиленовий пакет та хустинки з грошовими коштами 12 тис. грн. Під час проведення слідчого експерименту 25 лютого 2014 року потерпіла підтвердила факт зберігання цих коштів за килимом над її ліжком.

Залишок викрадених коштів в розмірі 265 грн. та чек проведеної операції по поповненню рахунку (погашення банківського кредиту) від 17.02.2014 року на суму 1200 грн. було вилучено у обвинуваченого під час складення протоколу огляду місця події 18.02.2014 року.

Про обставини та механізм викрадення коштів останній детально та послідовно повідомив під час складення протоколу проведення слідчого експерименту 25 лютого 2014 року.

При цьому, матеріали провадження не містять будь-яких доказів упередженості потерпілої до свого онука, наявності між ними конфліктних відносин до викладених у вироку подій, та намагання потерпілої оговорити ОСОБА_2

На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та кваліфікує ці його дії за ст. 185 ч. 1 КК України.

Як особа, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Пом'якшуючих його покарання обставин судом не встановлено. Обтяжує його покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи вид і міру покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує думку потерпілої особи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості.

Приймаючи до уваги всі обставини справи суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак вважає, що його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції від суспільства та приймає рішення про звільнення від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити незмінним - особисте зобов'язання.

Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 265 грн., передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити останній за належністю, після вступу вироку в законну силу;

Чек №17022014094824 погашення заборгованості - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Ярмоленко