Рішення № 38849596, 21.05.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/347/14

Справа №754/7327/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.05.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

при секретарі судового засідання Сологуб А.М., Величко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг України» звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що 07.04.2008р. був укладений кредитний договір № ML-008/134/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між Банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, було укладено Іпотечний договір (майнової поруки) № PML-008/134/2008 від 07.04.2008 року предметом якого стала трикімнатна квартира АДРЕСА_2, що перебуває у власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28.05.2010р. та у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077-1086 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк» передало та відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-008/134/2008 від 07.04.2008р.., а за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 07.06.2010р. та у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077-1086 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк» передало та відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за договором іпотеки №RML-008/134/2008 від 07.04.2008р., згідно Договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № ML-008/134/2008 від 07.04.2008р. та договором іпотеки № RML-008/134/2008 від 07.04.2008р.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, до цього часу відповідач кошти не повернула, крім того, у зв'язку з невиконанням умов договору, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу у розмірі 187695,48 дол.США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2013 року складає 1500249,97 грн., та пені за прострочення виконання зобов'язань 5475912,38 грн., тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові. Просила звернути стягнення на предмет іпотеки, трикімнатна квартира АДРЕСА_2, що перебуває у праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, подав зустрічний позов, який у зв'язку з не усуненням недоліків - несплатую у строк встановлений судом судового збору - залишено без розгляду. По суті позовних вимог заперечень не надав, посилаючись на відсутність часу для підготовки, судове засідання покинув під час перерви.

Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином в судове засідання не зявились, про розгляд справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у їх відсутності на адресу суду не направляли, а тому суд, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та тривалість перебування справи у провадженні судді на розгляді (більше одного року), ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Згідно з умовами купівлі-продажу кредитного портфелю від 28.05.2010р. та у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077-1086 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк» передало та відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-008/134/2008 від 07.04.2008р.., а за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 07.06.2010р. та у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077-1086 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк» передало та відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за договором іпотеки №RML-008/134/2008 від 07.04.2008р., згідно Договору про відступлення права вимоги.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № ML-008/134/2008 від 07.04.2008р. та договором іпотеки №RML-008/134/2008 від 07.04.2008р.

Як встановлено в судовому засіданні, у відповідності до Кредитного Договору № ML-008/134/2008 від 07.04.2008р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, предметом даного договору є надання кредитних коштів в сумі 157603,95 дол.США, з терміном погашення кредиту до 07.04.2023р., з графіком погашення кредиту та оплатою по процентній ставці 5,99% річних.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_1 за кредитним договором свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим його заборгованість станом на 18.03.2013 року становила 187695,48 дол.США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку складає 1500249,97 грн., з яких:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 155715,20 дол.США;

- прострочена заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 31980,28 дол.США

Також, нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 5475912,38 гривень.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з вимогами ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до положень ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Одночасно з цим, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків за користування ним, у зв'язку з чим вимоги позивача ґрунтуються на договорі та законі.

При цьому, суд бере до уваги, що жодних заперечень з моменту відкриття провадження у справі - з 22.05.2013 року відповідачами з приводу нарахованих до сплати платежів та по суті позовних вимог в цілому до моменту постановлення рішеня суду 21.05.2014 року - не надано.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, було укладено Іпотечний договір (майнової поруки) № PML-008/134/2008 від 07.04.2008 року предметом якого стала трикімнатна квартира АДРЕСА_2, що перебуває у власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 ЦК України, передбачені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

Відповідно до ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Частиною 6 ст. 3 Закону «Про іпотеку», встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Зі змісту договору іпотеки вбачається, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають статус майнових поручителів за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором. Таким чином, вимоги позивача до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтуються на умовах договору та законі.

Як вбачається з положень п.42 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина першастатті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на іпотечне майно, знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі змісту абзацу 5 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

З урахуванням задоволення позову, відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів в рівних долях судові витрати в розмірі 3441,00 грн., а саме в ? частці з кожного.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 651, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № PML -008/134/2008 від 07.04.2008 року, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для задоволення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 6976162,35 грн..

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" суму судового збору в розмірі 3 441 грн., в ? частці з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2014 року.

Суддя: Н.Г.Таран