Ухвала суду № 38844920, 20.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2222/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства « Вікі» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Вікі» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2013 № 0002231501

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Приватне підприємство "Вікі", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2013 № 0002231501.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі висновків викладених в акті № 1167/151/24055786 від 16.04.2013, які не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та підлягає скасуванню, оскільки позивачем вчасно сплачено податкові зобов'язання, що підтверджується платіжним дорученням № 1876 від 20 травня 2011 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку в органах ДПІ.

16.04.2013 головним держподаінспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб інспектором податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Приватного підприємства "Вікі".

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині порушення термінів сплати грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток.

За результатами перевірки складено Акт від 16.04.2013 № 1167/151/24055786 (арк. справи 7-9).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 № 0002231501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 5 861, 00 грн (арк. справи 10).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.7.7. ст.7 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (нормативний акт, що був чинний на момент здійснення позивачем платежу за платіжним дорученням), податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

В п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року N 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N843/11123, зазначено, що проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно із п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог п.16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено зобов'язання платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із тексту ст.126 Податкового кодексу України слідує, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступним за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що при наявності у суб'єкта господарювання податкового боргу зарахування сплачених коштів (в рахунок боргу) проводиться згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, а спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється. В даному випадку кошти за платіжними дорученнями - №1876 від 20.05.2011 (адресовані суб'єктом господарювання в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року) правомірно зараховані контролюючим органом в рахунок податкового боргу (наявність якого позивачем не оспорюється) з податку на прибуток який виник раніше.

Колегія суддів вважає, що зазначення позивачем в платіжному дорученні про цільове спрямування платежу (податок на прибуток за 1 квартал 2011 року) при наявності непогашеного податкового боргу, що виник раніше, не має правового значення, оскільки при наявності у суб'єкта господарювання податкового боргу зарахування сплачених коштів (в рахунок боргу) проводиться згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в спосіб, що передбачені законами України, та з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства « Вікі» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Вікі» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2013 № 0002231501- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.