Рішення № 38844492, 23.05.2014, Оболонський районний суд міста Києва

23.05.2014 Справа № 756/7170/14-ц

Справа пр. №2/756/3281/14

ун. №756/7170/14-ц

У Х В А Л А

23 травня 2014 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України.

Відповідно до п.п.4,5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявляють вимогу про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, тобто вимогу майнового характеру.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю цього майна, тобто його дійсною вартістю.

Підпунктом а) п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, право власності на яке позивачі просять суд визнати за ними, а судовий збір відповідно має сплачуватись, виходячи зі ставок судового збору, які встановлені ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 хоч і зазначають у своїй позовній заяві ціну позову, однак, враховуючи позовні вимоги, при поданні до суду позовної заяви позивачами занижено ціну позову, а судовий збір сплачено з порушенням вимог Закону України "Про судовий збір" та не в повному обсязі.

Ч.1 ст.121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивачі повинні подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст.ст.119,120 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності залишити без руху та надати позивачам строк на усунення недоліків у термін до 03.06.2014 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання ними даної ухвали.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Андрейчук