Ухвала суду № 38843425, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 травня 2014 року м. Київ В/800/2210/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Конюшка К.В.

Гончар Л.Я.

Маслія В.І.

Розваляєвої Т.С.

Чалого С.Я.

перевіривши матеріали заяви Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2014 року (№К/800/51839/13)

у справі

за позовом Комунального підприємства «Міські дороги»

до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

про скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2014 (№К/800/51839/13).

Зі змісту вказаної заяви про перегляд судового рішення убачається, що Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси просить переглянути ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.02.2014 (№К/800/51839/13) з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У своїх доводах заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 №К/800/10784/13 і зазначає, що у вказаному рішенні суд касаційної інстанції по-іншому застосував положення пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ніж в ухвалі, яку просить переглянути заявник.

Також, обґрунтовуючи свою заяву, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси зазначає, що у цій справі, як і в провадженні №К/800/10784/13, мають місце подібні правовідносини.

Відповідно до положень статей 239-2 та 240 КАС України Вищий адміністративний суд України перевіряє відповідність заяви про перегляд судових рішень вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.12.2010 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ураховуючи наведені положення норм адміністративного судочинства та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду судового рішення з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 №К/800/10784/13 вбачається, що суд касаційної інстанції, приймаючи рішення на користь пенсійного органу, виходив з того, що суб'єкт господарювання занизив суми страхових внесків на суму 138 293,73 грн. за період з березня 2007 по листопад 2010 року. Саме за цей період пенсійним органом і було розраховано застосовані до суб'єкта господарювання санкції.

У той же час, постановляючи ухвалу від 25.02.2014 (№К/800/51839/13), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган розрахував застосовані в оспорюваному рішенні санкції та застосував їх до позивача за період з 18.12.2010 по 10.11.2011.

Таким чином, аналіз змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2014 (№К/800/51839/13) та долученої до заяви ухвали суду касаційної інстанції від 08.08.2013 №К/800/10784/13 не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції по-різному було застосовано одні і ті самі норми матеріального права саме у подібних правовідносинах, оскільки фактичні обставини у названих справах не є тотожними.

Керуючись статтями 165, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в задоволенні заяви та допуску справи за позовом Комунального підприємства «Міські дороги» до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про скасування рішення до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2014 року (№К/800/51839/13).