Ухвала суду № 38842481, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа: № 826/241/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» ( далі - позивач ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві ( далі - відповідач ) про:

1)визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» в частині коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 114 144,00 грн. в тому числі по періодам: за травень 2012 року на суму 100 540,00 грн., за червень 2012 року на суму 13 604,00 грн.;

2) визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо внесення змін до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» в частині коригування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 118 396,00 грн. в тому числі по періодам: за травень 2012 року на суму 118 396,00 грн.;

3) зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві виключити з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» здійснені коригування зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 114 144,00 грн. в тому числі по періодам: за травень 2012 року на суму 100 540,00 грн., за червень 2012 року на суму 13 604,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 118 396,00 грн. в тому числі по періодам: за травень 2012 року на суму 118 396,00 грн., внесених на підставі акту від 21.08.2013 №249/26-55-22-01/34881003.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03 березня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, так як, на думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» ( далі - ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» ) є юридичною особою, яка перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Прімум Компані» за період: травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2013 року № 249/26-55-22-01/34881003.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 114 144,00 грн., завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 118 396,00 грн. та до заниження податку на додану вартість на загальну суму 5 015,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 21 серпня 2013 року № 249/26-55-22-01/34881003 відповідачем було внесено коригування до задекларованих товариством даних податкового обліку у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 ( далі - Порядок № 266 ).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку № 266, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Пунктом 2.14 Порядку № 266 передбачено, що інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2.21 Порядку № 266, по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому, сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Висновок щодо правильності/недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Тож, єдиною та необхідною правовою підставою для внесення податковими органами змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є завершення процедури узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Разом з тим, дослідивши обставини справи, судова колегія встановила, що у даному випадку податковим органом не було виявлено розбіжностей у податковій звітності позивача та його контрагента за перевірені податкові періоди при співставленні засобами Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, а також відповідачем не надано жодних доказів про те, що спірні податкові зобов'язання ТОВ «Системна автоматизація. Інжинірингова компанія» були узгодженими на момент внесення відповідачем змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Доводи апелянта про те, що податковими органами під час проведення документальної позапланової перевірки позивача було виявлено порушення товариством вимог податкового законодавства, що на думку відповідача, є підставою для внесення відповідних змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що повністю спростовуються наведеною аргументацією.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірність своїх дій та не переконав суд у своїй правоті.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.