Ухвала суду № 38841261, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2013 рокусправа № 2а-0870/12153/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал ЗАЗ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року

у адміністративній справі № 2а-0870/12153/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал ЗАЗ» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ» щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя №0000182302 від 25.06.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 651634,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 162908,50 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, зокрема положень Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 (далі - закон № 168/97) з урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 25.03.2005 року змін до пп.3.2.8 Закону № 168/97, якими на час виникнення спірних правовідносин було визначено об'єкти оподаткування та врегульовано порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення вимог ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ», яким правомірно було відображено податковий кредит, нарахований інвестором ЗАТ ІІ «ЗАЗ» у складі вартості переданих майнових внесків до Статутного фонду, та обґрунтовано включено суму ПДВ до складу податкового кредиту, з його відображенням по рядку 10.1 декларації з ПДВ за липень, вересень 2010 року по операціях внесення засновником основних фондів до Статутного фонду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення № 0000182302 від 25.06.2011 року (а.с.8 т.1), яким ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов'язання з ПДВ н суму 651634,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 162 908,50 грн., було винесено ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя на підставі акту № 840/2305/33985999 від 26.05.2011 року планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с.62-92 т.1), за висновками якого позивачем порушено пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в періоди, що перевірявся, на загальну суму 1665551,00 грн. (у т.ч. по періодах: жовтень 2009 р.- 1195668,00 грн.; лютий 2010 р. - 17228,00 грн.; липень 2010 р. - 10344,00 грн.; серпень 2010 р. - 286 859,00 грн.; жовтень 2010 р. - 155452,00 грн.), з якої на момент перевірки не відшкодовано - 1013917,00 грн., відшкодовано на момент перевірки - 651634,00 грн.

За змістом зазначеного вище акту перевірки, порушення податкового законодавства було допущено позивачем внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з підприємством ЗАТ ІІ «ЗАЗ» щодо збільшення статутного фонду ТОВ ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» у розмірі 2 895 7455 грн., оскільки за даними перевірки позивача не встановлено фактичної сплати сум ПДВ по постачальнику ЗАТ ІІ «ЗАЗ», яким в якості додаткового вкладу до Статутного фонду ТОВ ІІ «БОСАЛ-ЗАЗ» було внесено обладнання: в липні 2010 року на загальну суму - 16 445 598,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 740 933 грн., що відображено в податковій накладній № 1800029650 від 02.07.2010 року; та у вересні 2010 року на загальну суму 932 714,00 грн., в т.ч. ПДВ 155 452,33 грн., що відображено в податковій накладній № 600005709 від 30.09.2010 року

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції на підставі аналізу положень п.1.8 ст.1, п.1.28 ст.1, пп.1.28.2 п.1.28 ст.1, пп. 4.2.5 п.4.2 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.8.4.11 п. 8.4 ст.8 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" № 334/94 (далі - Закон №334/94), дійшов обґрунтованого висновку, що наведеними нормами Закону №334/94 передбачається збільшення груп основних фондів ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» у зв'язку із отриманням майна від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» для подальшої амортизації таких основних фондів і участі амортизаційних відрахувань при визначенні прибутку, який оподатковується. При цьому сума ПДВ при таких операціях не визначається і у склад груп основних фондів ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» включається вартість майна ЗАТ ІІ «ЗАЗ» по балансовій вартості, яка визначена у бухгалтерському обліку ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ».

З урахуванням того, що за приписами Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - закон №168/97) об'єктом оподаткування є операції платників податку по поставці товарів та послуг, а датою виникнення податкових зобов'язань при продажі товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування грошових коштів від продавця на банківській рахунок платника податку, чи дата оприбуткування грошових коштів у касу платника податку; або дата відвантаження товарів у якості оплати товарів (робіт, послуг), які призначаються для продажу, а також спираючись на положення пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, яка стосується формування податкового кредиту в податковому обліку покупця з тієї ж господарської операції, внаслідок якої у продавця не виникають податкові зобов'язання, та того, що під час операцій по внесенню майна до статутного фонду підприємство не понесло будь-яких витрат у зв'язку із виробництвом, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у даному спірному по цій справі випадку, у ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» не виникло податкового кредиту та права на відшкодування ПДВ, оскільки жодних витрат у зв'язку із проведенням таких операцій не було понесло, від ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» на користь ЗАТ ІІ «ЗАЗ» не проводилась оплата грошових коштів, а ЗАТ ІІ «ЗАЗ» не здійснювалося відвантаження товарів у якості оплати товарів (робіт, послуг), які призначаються для продажу.

За наведених обставин, суд першої інстанції встановивши, що під час проведення операції отримання від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» майна до статутного фонду позивачем не понесено витрат, пов'язаних із отриманням цього майна, а ЗАТ ІІ «ЗАЗ» були внесені прямі інвестиції в обмін на корпоративні права ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ», дійшов законного та обґрунтованого висновку, що оподаткування податком на додану вартість господарської операції внесення до статутного фонду ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» майна і віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ по таким операціям є порушенням приписів Закону №168/97, оскільки такі операції не є об'єктом оподаткування, у розумінні приписів цього Закону, а позивач не поніс жодних витрат у зв'язку із проведенням таких операцій.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновком суду першої інстанції, та додатково зазначає, що згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, якою встановлено порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Оскільки бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку із бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених згідно з цим Законом, а ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» - емітент корпоративних прав при отриманні від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» - засновника основних фондів як внеску до статутного фонду не розраховується за них в розумінні пп.7.3.1 та пп.7.5.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а передає в обмін на їхні корпоративні права, то підстави для декларування бюджетного відшкодування за такою операцією відсутні.

Наведене узгоджується з положеннями пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР, яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг), основних фондів оплачує постачальнику - платнику податку вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму ПДВ, а при імпортуванні товарів, основних фондів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 2, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Тобто, Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Таким чином, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у ціні товару.

У зв'язку з не встановленням факту надходження до бюджету податку на додану вартість за придбання ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ» прямої інвестиції від ЗАТ ІІ «ЗАЗ» у вигляді майна по балансовій вартості, яка визначена у бухгалтерському обліку ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ», колегія суддів дійшла висновку про правомірне зменшення органами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначення податкового зобов'язання з ПДВ оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням №0000182302 від 25.06.2011 року.

Крім того, з урахування законодавчо визначеного змісту податку на додану вартість, який є непрямим податком, закладеним в ціні реалізованого товару, судова колегія звертає увагу на погоджену 25.03.2010 року загальними зборами ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» вартість майнового внеску, який ЗАТ ІІ «ЗАЗ» мав внести для збільшення розміру Статутного фонду Товариства, та який ЗАТ ІІ «ЗАЗ» вніс, у зв'язку з чим розмір його часток в Статутному капіталі Товариства збільшився у грошовому вимірі з 2 515 174 грн. до 19 893 486 гр. (а.с.25, 30 т.1), що також підкреслює відсутність у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з внесення засновником ЗАТ «ЗАЗ» майнового внеску обладнанням та оснасткою загальною вартістю 17378312,00 грн. до статутного капіталу ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ».

Встановленим є у цій справі, що ТОВ з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» є юридичною особою приватного права, що діє на підставі Статуту, затвердженого зборами засновків товариства (ЗАТ ІІ «ЗАЗ» та Bosal Nederland BV), у статті другій якого врегульовано порядок формування статутного капіталу (фонду) товариства, зокрема, внесення додаткових вкладів учасниками товариства.

Так, в п.2.7 ст.2 Статуту ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» (а.с.14 т.1) прописано, що «Оцінка майна, будівель, споруд, прав, товарно-матеріальних та інших цінностей, які складають вклад до Статутного фонду Товариства, здійснюється за згодою Учасників Товариства загальними Зборами Учасників, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Оцінка вкладів визначається по кожному Учаснику окремо.»

Тобто, наведеним положенням Статуту позивача чітко визначено, що Учасниками Товариства погоджується вартість майнових внесків, та не передбачено при цьому, що до складу погодженої засновниками вартості майнового внеску повинно включатися ПДВ, що є цілком є зрозумілим та правильним, оскільки Податок на додану вартість вважається бюджетним фондом, що належить державі або територіальній громаді, що утворюється (бюджетний фонд) від їх імені (п.3.2 ст.3 Закону №2181), і його розмір чітко врегульовано законом.

ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ» діючи у відповідності до згаданих вище положень Статуту, загальними зборами Учасників від 25.03.2010 року прийняв рішення про збільшення розміру Статутного фонду (з 5 133 008 грн. до 40 598 951 грн.), згідно якого Учасники товариства досягли домовленості про конкретний розмір у грошовому вимірі вартості додаткового вкладу кожного із Учасників, до складу якого не передбачалося включення ПДВ (а.с.43 т.1).

Наведене підтверджується змістом Протоколу № 6 Загальних зборів учасників ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» від 25.03.2010 року (а.с.42-44 т.1), в якому зафіксовано прийняте рішення про збільшення статутного фонду Товариства до 40 598 951,00 грн., та про внесення додаткових вкладів у наступному розмірі: для Bosal Nederland BV - 18 087 631,00 грн., у т.ч майном на загальну суму - 10 848 430,00 грн., і грошовими коштами - 7 239 201,00 грн. (п.2.1. до п'ятого питання); та для ЗАТ ІІ «ЗАЗ» - внесення додаткового вкладу майном на суму 17 378 312,00 грн. (п.2.2. до п'ятого питання).

Той факт, що загальними зборами учасників ТОВ з ІІ «Босал ЗАЗ» було погоджено вартість майнового внеску ЗАТ ІІ «ЗАЗ» без ПДВ, у колегії суддів не викликає сумнівів, оскільки до Статутного фонду можливо внести лише "своє майно", а ПДВ є непрямим податком, який сплачується до бюджету.

Вище обумовлені на загальних зборах зміни до статуту ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» стосовно збільшення статутного капіталу Товариства, та погодження часток кожного із Учасників були затверджені державним реєстратором 26.03.2010 року. При цьому, у Додатку № 3, який є невід'ємною частиною Статуту, чітко зазначена саме погоджена на загальних зборах вартість переданого ЗАТ ІІ «ЗАЗ» до Статутного фонду ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» майна - на суму 17 378 312,00 грн. (а.с. 31-33 т.1), до складу якої не включено суму ПДВ, що відповідає чинному законодавству, оскільки ПДВ не можна ні передати, ні обміняти, ні продати.,

Отже, наведене свідчить, що за Статутом ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» в редакції змін станом на 26.03.2010 року (а.с.30 т.1), частка ЗАТ ІІ «ЗАЗ» в Статутному фонді позивача становила: 19 893 486 часток, що дорівнює - 19 893 486 грн., яка складається з раніше внесеної ЗАТ ІІ «ЗАЗ» частки в розмірі 2 515 174 грн. (станом на 11.01.2007 р.) та підлягаючій додатковому внесенню за рішенням загальних зборів від 25.03.2010 року - у сумі 17 378 312,00 грн. Зазначені зміни знайшли своє відображення у пасиві балансу підприємства.

Оскільки частка ЗАТ ІІ «ЗАЗ» в Статутному фонді ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» збільшилася саме на суму 17 378 312,00 грн., а ПДВ не може бути видом внеску, не може бути об'єктом права власності, який вноситься до статутного фонду Товариства, судова колегія вважає безпідставно сформованим позивачем податкового кредиту загальною сумою 2 896 385,33 грн. по операціях з внесення засновником майнового внеску до статутного капіталу вартістю 17 378 312,00 грн.

При цьому, судова колегія зазначає, що Статут ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» належним чином пройшов державну реєстрацію, а тому визначена в ньому частка ЗАТ ІІ «ЗАЗ», що дорівнює - 19 893 486 грн. (до складу якої входить додатковий внесок 17 378 312,00 грн.) - ні при яких обставинах не може бути зменшена без відповідного рішення загальних зборів та внесення відповідних змін до Статуту і їх державної реєстрації, що у даному випадку не відбулося, тому судова колегія не може брати до уваги Акти приймання-передачі майнового внеску, та накладні і податкові накладні, як докази правомірності формування позивачем спірного у цій справі податкового кредиту, який фактично розраховувався шляхом «вилучення» суми ПДВ із вартості майнового внеску ЗАТ ІІ «ЗАЗ».

Так, оформлюючи Акти приймання-передачі майнового внеску за №1 від 02.07.2010 року (а.с.150-152 т.1) та за № 2 від 28.09.2010 року (а.с.153 т.1), накладні за № 1800026950 від 02.07.2010 року, за № 0090022205 від 02.07.2010 р., за № 448207 від 28.09.2010 р., за № 448197 (а.с.162-168 т.1), та податкові накладні № 0600004770 від 02.07.2010 р., за № 0600005706 від 28.09.2010 р., та за № 0600004769 від 02.07.2010 р. (а.с.154-161 т.1), в яких відображено загальну вартість майна ЗАТ ІІ «ЗАЗ» по операціях з внесення засновником майнового внеску до статутного капіталу в сумі 17 378 312,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 896 385,33 грн., тобто з включенням суми ПДВ до вартості майнового внеску, - позивач по цій справі та його інвестор ЗАТ ІІ «ЗАЗ» діяли протиправно, оскільки безпідставно та всупереч рішення загальних зборів ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» і його Статуту, розрахували суму ПДВ, "виймаючи" її із вартості внеску учасника Товариства до Статутного капіталу Товариства.

Аналізуючи викладене та зважаючи на повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи при вирішенні даного публічно-правового спору та належну оцінку судом наявним у справі доказам, суд апеляційної інстанції визнає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал ЗАЗ» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, що передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Д.В. Чепурнов