Постанова № 38839571, 21.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Колядов В. Ю.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №406/1379/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геращенка І.В.

суддів: Арабей Т. Г., Губської Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 07 квітня 2014 року у справі № 406/1379/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Алчевського міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про:

- визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області в частині не зарахування з 18.08.2013 року ОСОБА_2 без пільгового (полуторного) обчислення періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 18.08.2013 року із зарахуванням періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців (як при визначенні права на пенсію так і при визначенні розміру пенсії).

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 07 квітня 2014 року у справі № 406/1379/14-а (суддя Колядов В.Ю.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що записи в його трудовій книжці, довідки про заробітну плату, архівні довідки та письмові трудові договори є підтвердженням того, що позивач користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року, Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 та Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року, внаслідок чого, весь період роботи з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року повинен визначатися із розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що він з 19 серпня 1978 року по 31 грудня 1990 року працював в Комсомольському гірничо - збагачувальному комбінаті, що відноситься до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до архівної довідки Архівного відділу Адміністрації муніципальної освіти Чаунського району, ОСОБА_2 працював в Комсомольському гірничо - Збагачувальному комбінаті в період з 19.08.1978 року по 08.10.1995 року, в тому числі за строковими договорами з 01.09.1978 року по 01.10.1995 року в Чаунському районі Чукотського автономного округу (раніш Чукотський національний округ). Згідно адміністративно - територіального поділу Російської Федерації Чукотський автономний округ є районом Крайньої Півночі.

З архівної довідки від 22.09.2004 року № 02-1/М-5508, трудового договору від 01.09.1978 року, двох угод про подовження трудового договору від 01.09.1978 року, архівної довідки про заробіток від 22.09.2004 року № 02-01/М-5507 вбачається, що позивач з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року працював в районі Крайньої Півночі

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, із зарахуванням періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців (як при визначенні права на пенсію так і при визначенні розміру пенсії).

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області від 12 лютого 2014 року № 10/М - 5 роз'яснено позивачу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки (з відміткою про наявність пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі Союзу РСР) або письмового трудового договору. В трудовій книжці позивача від 13.08.1974 року відсутнє посилання на наявність пільг.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач працював в районі Крайньої Півночі, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, трудовими договорами, архівними довідками та користувався пільгами, встановленими для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях. Тобто, ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату пенсії з 18.08.2013 року із зарахуванням періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 07 квітня 2014 року у справі № 406/1379/14-а - задовольнити.

Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 07 квітня 2014 року у справі № 406/1379/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області в частині не зарахування з 18.08.2013 року ОСОБА_2 без пільгового (полуторного) обчислення періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 18.08.2013 року із зарахуванням періоду його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.08.1978 року по 31.12.1990 року в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1 рік та 6 місяців (як при визначенні права на пенсію так і при визначенні розміру пенсії).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 109,62 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська