Ухвала суду № 38838826, 23.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

——————————————————————

У Х В А Л А

23 травня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 15/398-АП-06

Категорія:8.2.3.

Головуючий в 1 інстанції: Клепай З.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря – Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Господарського суду Херсонської області від 10 травня 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до комерційного банку «Західінкомбанк», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Фліппер ЛТД» про стягнення боргу за податковими векселями,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на сплив в період з 09 серпня 2006 року по 19 жовтня 2006 року строків сплати за податковими векселями виданими товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Фліппер ЛТД» (надалі – Товариство) та авальованих комерційним банком «Західінкомбанк» (надалі – Західкомбанк), просив суд: стягнути солідарно з відповідачів 2370351 грн. 79 коп.

За наслідками розгляду адміністративного позову 10 травня 2011 року Господарським судом Херсонської області ухвалено постанову про відмову Державній податковій інспекції у м. Херсоні (надалі – ДПІ) у задоволенні адміністративного позову.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на день розгляду справи податковий борг за податковими векселями на загальну суму 2370351 грн. 79 коп. за 2006 рік у відповідачів відсутній. До такого висновку Господарський суд Херсонської області дійшов з огляду на постанову по справі 7/461-АП-06, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року про зобов’язання ДПІ погасити 156 податкових векселів на суму 2618362 грн. 09 коп. за рахунок бюджетного відшкодування попередніх податкових періодів згідно до реєстрів, гаданих до податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень 2006 року.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове – про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач послався на п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» де передбачена можливість погашення податкового векселя за рахунок бюджетного відшкодування лише за умови підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування на дату поставки податкового векселя органу митного контролю та за наявності листів ДПІ про відсутність такої підтвердженої суми бюджетного відшкодування ПДВ. В протилежність визначеного Законом, Товариство самостійно вирішило, що векселя повинні бути погашені за рахунок заявленої ним в податкових деклараціях суми ПДВ до відшкодування.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з’ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Підприємство поставлено на облік у ДПІ 19 серпня 1993 року за №1235 та перереєстровано 06 березня 2006 року за №263.

Під час розгляду справи було встановлено, що у липні, серпні, вересні та жовтні 2006 року Підприємство при імпорті на митну територію України товарів, відповідно до приписів п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», надало органам митного контролю податкові векселі, перелік яких разом із копіями самих векселів долучено до матеріалів справи. Зазначені векселі авальовані Херсонською філією комерційного банку «Західінкомбанк».

За наслідками перевірок правомірності заявленого Підприємством до відшкодування податку на додану вартість ДПІ встановлено: - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту у червні 2006 року на 186712 грн. (акт №3189/23-4/21273417 від 23 жовтня 2006 року); - завищення податкового кредиту у липні 2006 року на 840237 грн. (акт №3331/23-7 від 08 листопада 2006 року); завищення податкового кредиту у серпні 2006 року на 915323 грн. та бюджетного відшкодування на 459986 грн. (акт №3331/23-7 від 08 листопада 2006 року).

У відповідності до пункту 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

За змістом положень пункту 11.5 ст. 11 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді;

Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів;

обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правовий аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що право платника податку на дострокове погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування залежить від наявності у платника податку на дату поставки податкових векселів та на дату прийняття рішення про дострокове погашення податкових векселів, про яке платник доводить до відома податковий орган, підтвердженої цим органом суми бюджетного відшкодування, що перевищує суму зобов'язання по таким податковим векселям.

Аналогічна правова позиція закріплена положеннями п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997 р. №1104, яким встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (далі - видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання.

Приписами пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» також передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Таким чином, необхідно встановити чи мало Підприємство на момент поставки податкових векселів підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, тобто задекларовану до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, що підтверджена актом перевірки та чи обліковувалась така сума в картці особового рахунку.

Виключно наявність такої обставини як підтвердження податковим органом в установленому порядку суми бюджетного відшкодування для кожного податкового векселя може свідчити на користь висновку, що такі векселі підлягають включенню до складу податкових зобов'язань, а отже наявності законних підстав для погашення податкових векселів шляхом проведення заліку бюджетного відшкодування.

При цьому слід зауважити, що право на погашення зобов'язання за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування виникає за умови, що така сума перевищує суму зобов'язань за податковими векселями або дорівнює сумі заявленого бюджетного відшкодування.

Крім того, важливим є встановлення факту, чи були спірні векселі заявлені Підприємством до погашення за рахунок бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи убачається, що на дати поставки всіх податкових векселів, виданих у серпні 2006 року у кількості 43 шт. на суму 912313 грн. 89 коп. з терміном погашення у строк до подачі податкової декларації за серпень 2006 року, у вересні 2006 року у кількості 80 шт. з терміном погашення у строк до подачі податкової декларації за вересень 3006 року, у жовтні 2006 року в кількості 6 податкових векселів з терміном погашення у строк до подачі податкової декларації за жовтень 2006 року, Товариство не мало підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування. Більш того, за наслідками перевірок правомірності заявленого відшкодування податковим органом виявлено завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення зобов’язаний урахувати, що Господарським судом Херсонської області 15 листопада 2007 року ухвалено постанову про зобов’язання ДПІ вчинити дії щодо погашення за рахунок сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податкові векселі на загальну суму 2618362 грн. 09 коп. за липень, серпень, вересень, жовтень 2006 року.

Вказане рішення суду 22 вересня 2009 року було переглянуте Одеським апеляційним адміністративним судом та залишено без змін. Тобто, рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ДПІ пояснив, що до теперішнього часу рішення суду не виконано, оскільки податковий орган не отримував копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року. З яких причин ДПІ, як сторона у справі, не отримала судове рішення, представник позивача не пояснив.

Отже, на час розгляду апеляційної скарги ДПІ про скасування постанови Господарського суду Херсонської області від 10 травня 2011 року, податковий орган, з тільки йому відомих причин, не виконав рішення суду та не вчинив дій щодо погашення за рахунок сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 156 податкових векселів на суму 2618362 грн. 09 коп. за липень, серпень, вересень, жовтень 2006 року. Зважаючи на бездіяльність позивача, суд апеляційної інстанції визнає вимоги ДПІ щодо солідарного стягнення з відповідачів боргу за податковими векселями не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції стосовно відсутності боргу Товариства за податковими векселями на загальну суму 2370351 грн. 79 коп. за 2006 рік ДПІ не спростований, доказів заборгованості відповідача не наведено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 10 травня 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до комерційного банку «Західінкомбанк», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Фліппер ЛТД» про стягнення боргу за податковими векселями залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: