Вирок № 38837458, 21.05.2014, Березанський районний суд Миколаївської області

21.05.2014 Справа № 469/409/13-к

Провадження 1-кп/469/59/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

прокурора - Висоцького В.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014150000000047 від 09 лютого 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Данилівка Березанського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, працездатного, удівця, на утриманні 1 малолітня дитина, військовозобов"язаного, освіта вища, майстра цеху готової продукції ПАТ "Коблеве", раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2014 року близько 12.00 год. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в денний час доби за умов, що обмежують видимість (туман), по вологій асфальтованій проїзній частині автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» з боку с.Коблеве Березанського району Миколаївської області в бік м.Миколаєва зі швидкістю близько 80-100 км/год. Позаду нього в попутному напрямку зі швидкістю близько 65-70 км/год. рухався автомобіль «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4

При під»їзді до 66 км. автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» неподалік с.Ленінка Березанського району Миколаївської області водій ОСОБА_1 за умов недостатньої видимості, в порушення п.п.1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 14.2 "в", 14.6 "г Правил дорожнього руху України, проявив неуважність у дорожній обстановці, що склалася, та її змінах, не контролював рух керованого ним транспортного засобу, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виконанні маневру обгону невстановленого вантажного автомобіля не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну смугу, де допустив лобове зіткнення з автомобілем «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4, з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_5, що рухався в зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_5

У результаті зіткнення водій автомобіля «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 втратив керованість свого транспортного засобу та автомобіль повернувся на свою смугу руху, де контактував лівою бічною задньою частиною з передньою лівою частиною автомобіля «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, після чого автомобіль Toyota Carina, реєстраційний номер НОМЕР_1, в некерованому стані контактував передньою частиною з лівою боковою частиною причепа Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_5, що був приєднаний до автомобіля «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4.

В результаті ДТП пасажир автомобіля «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що потягли її смерть, а пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_6, ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 14.2 "в", 14.6 "г" Правил дорожнього руху України, яке знаходиться в прямому причинному зв»язку з наслідками, що настали.

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому та заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Зазначені обставини підтверджені такими доказами :

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, який повністю визнав вину у вчиненні злочину та цивільний позов прокурора, у вчиненому розкаявся, пояснивши суду, що він 09.02.2014 року близько 12.00 год. їхав з с.Коблеве, керуючи автомобілем «Toyota Carina», пасажирами якого були його дружина ОСОБА_6 (на передньому пасажирському сидінні), племінник ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 В умовах туману він почав обгін вантажного автомобіля, проте на зустрічній смузі зіткнувся з зустрічним автомобілем;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 та представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3, які пояснили, що довідались про ДТП 09.02.2014 року;

- протоколом огляду місця ДТП з додатками до нього (а.с.31-54), яким зафіксовано місце ДТП та слідову інформацію;

- актом обстеження дорожніх умов (а.с.55) та довідкою про погодні умови (а.с.128) щодо стану дорожнього полотна на місці ДТП;

- висновком судово-медичної експертизи № 408 (а.с.60-61) про те, що смерть ОСОБА_6 настала в результаті тупої поєднаної травми тіла у вигляді чисельних переломів кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, які могли бути завдані в салоні автомобіля при ДТП;

- висновком судово-медичної експертизи № 234 (а.с.64-65), згідно з яким ОСОБА_7 мав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеню тяжкості та могли бути отримані внаслідок ДТП;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2/42 (а.с.77-85), з якого вбачається, що на момент ДТП ходова частина, рульове керування, гальмівна система автомобіля «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилась в працездатному стані;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2/40 (а.с.90-98), з якого вбачається, що автомобіль «ДАФ», державний номер НОМЕР_2, з напівпричепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент ДТП знаходився у працездатному стані;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 2/41 (а.с.103-111), з якого вбачається, що на момент ДТП ходова частина, рульове керування, гальмівна система автомобіля «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4, з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_5, знаходились в працездатному стані;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/26 (а.с.116-126), з якого вбачається, що первинний контакт відбувся передньою частиною автомобіля Toyota Carina, державний номер НОМЕР_1, з правою передньою частиною автомобіля «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4, на смузі руху автомобіля «Volvo»;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1/35 (а.с.138-149), з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Toyota Carina, державний номер НОМЕР_1, які не відповідали вимогам п.14.6 "г" ПДР України, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв»язку з настанням ДТП.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає їх належними і допустимими та такими, що підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, які пом*якшують покарання, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо малолітнього.

Призначаючи обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, який є тяжким і вчинений з необережності щодо декількох осіб, та особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.153-154), позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.с.157-158), має на утриманні малолітню дитину (а.с.155, 156), раніше не судимий (а.с.151), що потерпілі претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають.

Враховуючи ступінь тяжкості злочину, думку потерпілих та прокурора, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину, інші обставини справи, що свідчать про відсутність необхідності ізоляції підсудного від суспільства, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, з врахуванням обставин злочину, оскільки обвинувачений грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, та що наявність права керування транспортними засобами не є життєво необхідною для обвинуваченого, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Оскільки обвинувачений цивільний позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих визнав повністю, зазначений позов на підставі гл.9 КПК України, ст.1206 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на здійснення проведених у даному кримінальному провадженні судових експертиз відшкодуванню не підлягають на підставі ч.4 ст.122 КПК України, оскільки здійснення експертиз входило до службових обов»язків експертів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався і підстави для його обрання відсутні.

Суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст.100 КПК України.

У судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році", підтримане потерпілими та прокурором, який просив застосувати амністію лише до основного покарання.

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз"яснено.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженного від відбування покарання.

Оскільки обвинувачений раніше не судимий, вчинив з необережності тяжкий злочин, ознак сп"яніння у нього не виявлено (а.с.72), має на утриманні малолітню дитину, не позбавлений батьківських прав, раніше амністія чи помилування до нього не застосовувались, обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», щодо обвинуваченого відсутні, тому на нього поширюється дія Закону України "Про амністію у 2014 році" та, відповідно, обвинувачений має бути звільнений від відбування покарання.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про амністію у 2014 році", особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Тому суд вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у зв"язку з амністією.

Документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази : автомобілі «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4, з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_5, та «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом Schweriner, реєстраційний номер НОМЕР_3, після вступу вироку у законну силу вважати переданими за належністю власникам; автомобіль «Toyota Carina», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Березанському РВ УМВС України в Миколаївській області, повернути власнику ОСОБА_9; відеореєстратори 1080 FULL HD та CARCAM № S:DMJ201110107066, які зберігаються у камері зберігання речових доказів СУ УМВС в Миколаївській області, - повернути законним володільцям - відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Миколаївської обласної дитячої лікарні на р/р 31411544700001 ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992030, в рахунок витрат на лікування потерпілих від злочину - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 04 копійки.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз»яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз»яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя :