Рішення № 38837416, 13.05.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

13.05.2014

Справа № 521/18640/13-ц

Провадження № 2/521/2774/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

при секретарі - Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 листопада 2006 року між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність відповідачці двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 73,0 кв.м., в тому числі житловою площею 33,6 кв.м., яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності. Вартість квартири оцінено в сумі 34101 гривня. Відповідачка зобов'язалася довічно повністю утримувати та забезпечувати їжею, одягом, ліками, необхідною допомогою ОСОБА_1 Вартість матеріального забезпечення було визначено сторонами в розмірі 450 гривень на місяць з урахуванням інфляції та індексації. Відповідачка систематично ухилялась від виконання своїх зобов'язань за договором, не надаючи ОСОБА_1 необхідного матеріального утримання. Незважаючи на вік та стан здоров'я ОСОБА_1, відповідачка не забезпечувала її навіть мінімальною медичною допомогою та необхідними ліками. Всі ці витрати ОСОБА_1 несла самостійно, а коли пенсії не вистачало, їй допомагали знайомі та сусіди. На підставі викладеного позивачка просила суд, розірвати договір довічного утримання, укладений 21 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1-5124 та стягнути з відповідачки судові витрати по справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні позов не визнали повністю та просили у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на підставі наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1-5124.

Згідно п. 6 договору довічного утримання (догляду) вказано, що вартість матеріального забезпечення (їжа, одяг, необхідна допомога, ліки, оплата по комунальним послугам) встановлена сторонами в розмірі 450 грн. на місяць з урахуванням інфляції та індексації.

Згідно з п. 5 договору ОСОБА_2 зобов'язалась довічно повністю утримувати ОСОБА_1, та забезпечувати її їжею, одягом, ліками, необхідною допомогою, зберігаючи в її безкоштовному довічному користуванні квартиру.

Вказані умови договору ОСОБА_2 виконувалися належним чином, що підтверджується копіями квитанцій за оплату житлово-комунальних платежів, за користування телефоном, квитанціями на придбання ліків, купівлю продуктів харчування.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона передавала свою пенсію відповідачці на придбання продуктів харчування сама спростувала у судовому засіданні вказавши, що пенсію не віддавала, а використовувала її на власний розсуд.

Також належне виконання умов договору ОСОБА_2 підтвердили свідки, які були допитані у судовому засіданні, а саме ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_2 позвала його для ремонту сантехніки, де він бачив як ОСОБА_2, готувала їжу ОСОБА_1, прибирала, прала.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_2 доглядала ОСОБА_1, готувала їй їжу, купувала продукти, ліки, прибирала у квартирі, робила ремонт у квартирі. ОСОБА_1 до подачі позову нічого родичам не казала , що ОСОБА_2 погано доглядає за нею, чи їй не достатньо надає кошти. ОСОБА_1 самостійно вирішила укласти договір з ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 постійно дзвонила ОСОБА_1 до дому, займалась установкою кондиціонера, купувала продукти на базарі, які передавала через чоловіка, мила вікна, прибирала у квартирі, купувала ліки ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7, який є сусідом ОСОБА_1 та був свідком зі сторони позивача пояснив, що ОСОБА_2 погано доглядала за ОСОБА_1, вважає що за нею повинні краще доглядати, у зв'язку з чим порекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду та розірвати договір, та пояснив, що це він найняв адвоката та сплатив йому кошти.

ОСОБА_2 також пояснила, що деякі продукти вона купувала на базарі і там чеків їй не надавали, а деякі чеки на купівлю ліків сума яких перевищувала місячне утримання, коли ОСОБА_1 була у лікарні, вона не зберегла бо не думала, що ОСОБА_1 буде подавати позов.

Згідно ст.ст. 744, 749 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на сплату судового збору з відповідачів.

На підставі викладеного суд не вбачає порушень умов договору довічного утримання (догляду) з боку ОСОБА_2, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 744, 749 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: