Ухвала суду № 38836788, 14.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 1570/2314/2012

Категорія: 10.1

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного підприємства «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до державного підприємства «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені за січень – лютий 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою від 26 квітня 2012 року Одеський оружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до державного підприємства «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 18 006,42 грн., та заборгованості по сплаті пені в сумі 3 571,65 грн., за період січень – лютий 2012 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав невірну оцінку фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

Апелянт посилається на те, що він є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого покладений обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок. При цьому несвоєчасна сплата єдиного внеску має наслідком нарахування пені та штрафних санкцій.

Проте, застосовані у січні та лютому 2012 року пеня та штрафні санкції, були застосовані до підприємства протиправно, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області від 23 січня 2008 року за заявою ДП «Морський торгівельний порт «Южний» порушена справа № 21-2/6-08-285 про банкрутство ДП «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів». При порушення справи про банкрутство було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, про що зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 23 січня 2008 року.

Оскільки у січні-лютому 2012 року справа про банкрутство ще не була закінчена та діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, апелянт вважає, що пенсійний орган не мав права застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, відповідно до ст. 1, п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову – без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що державне підприємство «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», 16.09.1993 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5), та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області, як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджено повідомленням про взяття на облік № 383 від 31.10.2011 року, а тому, є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд першої інстанції встановив, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно нарахованих сум єдиного внеску за грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, позивач на підставі положень п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосував до відповідача штраф у розмірі 20 233,62 грн. та нарахував пеню у розмірі 4 205,79 грн., про що прийняв відповідні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10 лютого 2012 року № 186-1922, яке отримано уповноваженою особою відповідача 07 березня 2012 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25 зворотній бік) та штраф в сумі 3 425,13 грн., про що прийняв рішення № 43-1922 від 25 січня 2012 року, яке отримане відповідачем 25 січня 2012 року.

Отримавши рішення про застосування штрафних санкцій та пені, позивач у встановленому порядку їх не оскаржив, а тому суд першої інстанції встановив, що граничний десятиденний строк сплати штрафу та пені закінчився.

Відповідно до уточненого позову, залишилась несплачена сума штрафних санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 18 006,42 грн., та пені у розмірі 3 571,65 грн.

Відповідач не надав суду доказів оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в судовому порядку.

Суд першої інстанції не прийняв доводи відповідача проте, що відносно нього ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2008 року по справі № 2\2-08-285 порушено провадження у справі про банкрутство, та як наслідок під час мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування податків і зборів (обов’язкових платежів).

Оскільки штраф та пеня нараховані позивачу через несвоєчасну оплату самостійно визначеного розміру єдиного внесу за грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, тобто після ведення мораторію та стосуються поточної діяльності підприємства, а мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, суд першої інстанції встановив, що нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Матеріалами справи підтверджено, та сторонами не оспорюється, той факт, що після прийняття пенсійним органом рішень № 43-1922 від 25 січня 2012 року та № 186-1922 від 10 лютого 2012 року (а.с. 23, 24) не сплаченими залишились сума штрафних санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 18 006,42 грн., та пені у розмірі 3 571,65 грн.

Ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при апеляційному оскаржені державне підприємство «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» не оспорює сам розмір застосований штрафних санкцій та пені.

Оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів оскарження, отриманих ним рішень пенсійного органу № 43-1922 від 25 січня 2012 року та № 186-1922 від 10 лютого 2012 року, та не надав доказів сплати у встановлений строк штрафних санкцій та пені, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області, що узгоджується з положеннями ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, та не приймає доводи апеляційної скарги, щодо поширення на спірні правовідносини положень ст. 1, п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в частині дій мораторію на зобов’язання, які виниклі після введення мораторію.

Строк виконання зобов’язань зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені настав у відповідача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому дія мораторію на виконання цих зобов’язань не розповсюджується, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові цього суду від 25 червня 2011 року (ЄДРСР № 17914330).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» штрафних санкцій в розмірі 18 006,42 грн., пені у розмірі 3 571,65 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Чорноморсько-Азовске виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко