Справа № 355/794/14-к
Кримінальне провадження № 1-кп/355/64/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" травня 2014 р. Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого по справі судді Єременка В.М.
при секретарі Пухир С.Б.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12013100070001460 від 10 листопада 2013 року у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем села Семенівка, Баришівського району, Київської області, громадянином України, українцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, освіта середня, безробітного, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області Кириченко Юлії Леонідівни
потерпілої ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого і підписаного прокурором Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області юристом третього класу Кириченко Юлією Леонідівною 13.02.2014 року у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013100070001460 від 10 листопада 2013 року обвинувачується ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспортного засобу, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 листопада 2013 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом «МТ-10-36» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Червоногвардійська в с. Семенівка Баришівського району Київської області, в темну пору доби з не увімкненими світловими пристроями, в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечну швидкість руху та змінивши напрямок руху виїхав на праве узбіччя автодороги, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка рухалася по узбіччю в попутному напрямку. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не зупинив транспортний засіб та зник з місця пригоди.
В порушення п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 не мав посвідчення на право керування мототранспортним засобом.
В порушення п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В порушення п.2.10 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 повинен:
а). негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б). увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 Правил;
в). не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г). вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
ґ). у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д). повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
є). вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
В порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 зобов'язаний був перед початком руху, перестроюванням, будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен був враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
В порушення п.12.3 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 у разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди.
В порушення п.19.1 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості рухався з не увімкненими світловими пристроями.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3, відповідно до висновку експерта від 10.01.2014 року № 4/д, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому верхньої та середньої третини лівої стегнової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розладу здоров'я понад 21 добу.
Своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.І ст.286 КК України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК
України, порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Потерпілим від кримінального правопорушення є:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Запольє Житомирської області, українка, громадянка України, не заміжня, освіта вища, раніше не судима, працює спеціалістом з нерухомості ПП «Дівіс» м. Київ, жителька АДРЕСА_1.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, під час досудового розслідування:
- щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, під час досудового розслідування:
- вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння;
Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків не завдано.
Судові витрати по кримінальному провадженню становлять: 1223 грн. 60 коп. (одна тисяча двісті двадцять три гривні 60 копійок), за витрати на проведення експертизи №18А від 16.01.2014 року у кримінальному провадженні.
Цивільний позов не заявлявся.
Обвинувальний акт складено 13 лютого 2014 року в смт. Баришівка Київської області.
Під час досудового розслідування між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою у цьому провадженні ОСОБА_3 була укладена угода про примирення.
За умовами угоди про примирення, укладеної між підозрюваним та потерпілою під час досудового розслідування ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і щиро розкаюється.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів громадян, що складає 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Із запропонованою мірою покарання підозрюваний згодний та зобов,язується сплатити суму штрафу та витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні.
Підозрюваний розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є:
для потерпілого і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України, ОСОБА_1 роз'яснено та є зрозумілими.
для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів ОСОБА_1 роз'яснено та є зрозумілими. Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор чи потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.
Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч.1 КК України.
Угода про примирення підписана сторонами і з обвинувальним актом надійшла до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
На підставі ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між підозрюваним та потерпілим про примирення, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженої сторонами угоди про примирення щодо покарання.
Прокурор по справі вважає за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1, як таку, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 від 12.02.2014 року про примирення відповідають вимогам КПК України.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 286 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення із призначенням обвинуваченій особі узгодженої в угоді міри покарання.
Речовий доказ у кримінальному провадженні «Мотоцикл МТ-10-36», державний номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.10.1983 року належить ОСОБА_4, та знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_4
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про примирення, укладену 12 лютого 2014 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на корисить НДКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 37975298, р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, судові витрати в розмірі одна тисяча двісті двадцять три гривні 60 коп. за витрати на проведення експертизи №18А від 16.01.2014 року у кримінальному провадженні №12013100070001460.
Речовий доказ у кримінальному провадженні «Мотоцикл МТ-10-36», державний номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26.10.1983 року належить ОСОБА_4, та знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_4.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.
Суддя Баришівського
районного суду В. М. Єременко
Судове рішення № 38836149, Баришівський районний суд Київської області було прийнято 23.05.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 355/794/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: