Ухвала суду № 38836018, 15.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4650/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року Інспекція України з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" про стягнення штрафних санкцій в сумі 25500 грн. 00 коп.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 07.02.2014 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив, що всупереч вимогам чинного законодавства, позивач обмежився лише застосуванням штрафних санкцій, проте жодних обмежувальних заходів та вимог про приведення продукції у відповідність із встановленим вимогами останнім застосовано не було, що суперечить ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції».

08.05.2014 року до суду надійшли письмові заперечення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, в яких позивач стверджує про безпідставність тверджень відповідача, а відтак відсутності правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.06.2013 р. Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції, що виробляється ТОВ "Завод Атонмаш". Об'єктом перевірки стали прилади, що працюють на газоподібному паливі, місцезнаходження продукції: ТОВ "Завод Атонмаш" м. Красилів вул. Центральна, 16 (юридична адреса).

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами відповідача складено Акт перевірки характеристик продукції від 13.06.2013 р. №0067, яким виявлено порушення: введення в обіг продукції (конвектор опалювальний газовий модель АОГК-2,2) без нанесення на маркуванні товару, пакуванні товару, пакуванні або супровідних документах національного знаку відповідності, чим порушено п. 9 п. 27 Постанови КМУ від 24.09.2008 р. №856 "Про затвердження технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі".

Окрім цього, 13.06.2013 р. посадовою особою відповідача складено протокол №0053 про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

За результатами розгляду Акту перевірки характеристик продукції №0067 від 13.06.2013 р.; протоколу №0053 від 13.06.2013 р. про виявлене правопорушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" винесено постанову про накладення на ТОВ "Завод Атонмаш" штрафних санкцій у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів громадян у сумі 25500 грн.. Згідно даної постанови, ТОВ "Завод Атонмаш" порушено вимоги п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог Інспекції, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову , шляхом стягнення з TOB "Завод "Атонмаш" суми штрафних санкцій за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500 гривень 00 коп.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року № 2735-VI.

Статтею 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що Національний знак відповідності - це знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.

Відповідно до підпункту а пункту 2 частини першої статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини другої статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Пунктом 6 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМ України №856 від 24.09.2008 року (далі Регламент) визначено, що у процесі підготовки приладу до введення в обіг необхідно в тому числі нанести текст застережливих вимог безпосередньо на прилад та на його пакуванні, а відповідно до п.9 Регламенту на табличці з технічними даними зазначаються в тому числі національний знак відповідності, ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

Згідно з п.5 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (далі - Закон №2736-VI), виробники зобов'язані надавати (в межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків. Наявність таких попереджень не звільняє виробника від обов'язку додержання інших вимог, встановлених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. №1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності", національний знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

На виконання останньої норми законодавства у Регламенті зазначено, що на прилад, відповідність якого підтверджена в установленому порядку, виробником або його уповноваженим представником наноситься національний знак відповідності, який розміщується на табличці з технічними даними після ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності із зазначенням двох останніх цифр року, в якому підтверджена його відповідність.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дана норма кореспондується також у ч.2-4 ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", у яких зазначено, що до виробника застосовуються штрафні санкції у разі:

1) введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) невиконання вимог, встановлених пунктом 5 частини першої статті 8 цього Закону, - у розмірі від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До розповсюджувача застосовується штрафна санкція за недодержання ним умов зберігання продукції, що ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До виробника або розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, визначених частинами першою - третьою статті 12 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для виробників та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

2) невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, визначених частиною четвертою статті 12 цього Закону, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для виробників та у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно частини п'ятої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з того, що товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" постанову про накладення штрафних санкцій № 39 від 11.07.2013 року оскаржено до Хмельницького окружного адміністративного суду, рішенням якого від 10.09.2013 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Завод "Атонмаш" до Інспекції України з питань захисту прав споживачів Держспоживінспекції у Хмельницькій області про скасування постанови №39 від 11.07.2013 року та винесення судом окремої ухвали щодо перевіряючих - відмовлено.

Постанова суду вступила в законну силу на підставі ст.254 КАС України та згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року по справі №822/3203/13-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Таким чином, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р., залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 р., на час розгляду даної справи набрала законної сили, а відтак судом згідно з правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, на час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним застосованого штрафу в сумі 25500,00 грн., що ґрунтується на рішенні від 11.07.2013р., а відтак Інспекцією правомірно та у відповідності до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" притягнуто до відповідальності TOB "Завод "Атонмаш".

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Матохнюк Д.Б.

Сушко О.О.