Постанова № 38835464, 12.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року м. Львів № 813/1686/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Іскра» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Іскра» (далі – ПАТ «Іскра», позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі – СДПІ ОВП у м. Львові, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №1532/000116082 від 11.12.2012 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та надуманість висновків податкового органу, викладених в акті позапланової виїзної перевірки від 06.12.2012р.; доводить, що податковий кредит на загальну суму 13999,67 грн. сформовано на підставі належно оформлених первинних документів, що відображають зміст реальних господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, наведених у запереченні на позов від 31.03.2014р. Перевіркою встановлено, що підприємство завищило податковий кредит з податку на додану вартість за липень-серпень 2012р. на загальну суму 13999,67 грн. , оскільки: - виявлено розбіжність на 799,66 грн. щодо відображення ним сум податкового кредиту з податку на додану вартість порівняно із звітністю його постачальників щодо сум податкового зобов’язання з цього податку; сформувало податковий кредит на загальну суму 13200,01 грн. по операціях з постачальниками, які станом на дату перевірки перебувають в процедурі припинення та, відповідно, підпадають під критерії суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі підтверджуються, та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ПАТ «Іскра» зареєстроване як суб’єкт господарювання 31.01.1994р. Підприємство з 31.03.1994р. перебуває на податковому обліку, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість. Зареєстрованими видами діяльності ПАТ «Іскра» є: - виробництво електричного освітлювального устатковання (основний); - оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; - роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; - інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; - вантажний автомобільний транспорт; - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Впродовж дванадцяти місяців до перевірки обсяги оподатковуваних операцій ПАТ «Іскра» склали 107175,5 тис.грн.

В листопаді-грудні 2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС (правонаступником якої є СДПІ ОВП у м. Львові) провела позапланову виїзну перевірку ПАТ «Іскра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2012 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., за наслідками якої складено акт № 1120/32-00/00214244 від 06.12.2012 року (далі – акт перевірки від 06.12.2012 року; том 1, а.с.9-18).

Контролюючий орган за наслідками перевірки заявленої ПАТ «Іскра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 580977 грн. підтвердив бюджетне відшкодування у сумі 566977,33 грн. Щодо решти заявленої суми контролюючий орган дійшов наступних висновків:

- на порушення п. 201.10 ст. 201 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «Іскра» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2012 року на суму 13999,67 грн.;

- за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на 13999,67 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 06.12.2012 року контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №1532/000116082 (том 1, а.с. 12), яким ПАТ «Іскра» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 13999,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6999,84 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю цього податкового повідомлення - рішення та в межах встановленого Податковим кодексом України спеціального строку звернувся до суду з позовом про його скасування.

Оцінюючи викладені в акті перевірки від 06.12.2012р. обставини та долучені до матеріалів справи письмові докази (звітні, первинні, облікові документи тощо) суд встановив наступні фактичні обставини справи, що мають значення для прийняття рішення по суті спору:

Підставою для прийняття оскарженого рішення став висновок контролюючого органу про завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за липень-серпень 2012р. на загальну суму 13999,67 грн., в т.ч.:

І) висновок щодо 799,66 грн. викладений в пп. А) п. 3.1.3 розділу 3 акта перевірки «Інформація щодо розбіжностей по взаєморозрахунках з контрагентами» (том 1, а.с.12-13). Так, контролюючий орган встановив, що в звітності ПАТ «Іскра» є розбіжність на 799,66 грн. щодо відображення ним сум податкового кредиту з податку на додану вартість порівняно із звітністю його постачальників щодо сум податкового зобов’язання з цього податку. Відхилення становить: - 695,86 грн. по ПАТ «Київстар»; 39,97 грн. по ТОВ «Золотий екватор», 33,32 грн. по ПП «Автопетроліум», 16,66 грн. по ТОВ «Гарант Експрес», 13,85 грн. по ТОВ «Трембіта».

Факт здійснення ПАТ «Іскра» господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) в постачальників ПАТ «Київстар», ТОВ «Золотий екватор», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Гарант Експрес», ТОВ «Трембіта» та їх відображення в податковому обліку підприємства не заперечується контролюючим органом та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських та звітних документів (том 1, а.с.50-71, том 2, а.с.1-326). Контролюючий орган не висловив зауважень щодо оформлення первинних документів чи реальності господарських операцій підчас перевірки чи розгляду справи в суді. Позиція відповідача зводиться до того, що сума податку на додану вартість, яка зазначена у виданих ПАТ «Київстар», ТОВ «Золотий екватор», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Гарант Експрес», ТОВ «Трембіта» податкових накладних (фіскальних чеках) включена цими постачальника до складу своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість не в повному обсязі, і ця обставина позбавляє ПАТ «Іскра» права формувати податковий кредит з податку на додану вартість на суму відхилення (799,66 грн.).

ІІ) висновок щодо 13200,01 грн. (8648,78+3691,24+859,99) викладений в пп. Б) п. 3.1.3 розділу 3 акта перевірки «Інформація щодо розбіжностей по взаєморозрахунках з контрагентами» (том 1, а.с.14-15). Так, контролюючий орган встановив, що ПАТ «Іскра» сформувало податковий кредит на загальну суму 13200,01 грн. по операціях з наступними постачальниками:

- ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» (7060,17 грн.), який станом на дату проведення перевірки перебуває в процедурі припинення;

- ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (774,29+814,32 грн.), яке станом на дату проведення перевірки прийняло рішення про припинення;

- Державний заклад «Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров’я України (121 грн.), який станом на дату проведення перевірки перебуває в процедурі ліквідації у зв’язку із прийняттям рішення про припинення;

- ТОВ «М-ФОН» (485,08 грн.), яке станом на дату проведення перевірки перебуває в процедурі ліквідації у зв’язку із прийняттям рішення про припинення;

- ТОВ «Економ Плюс» (25,83 грн.), яке станом на дату проведення перевірки перебуває в процедурі ліквідації у зв’язку із прийняттям рішення про припинення;

- ПП «МТБУД» (485,08 грн.), по якому станом на дату проведення перевірки направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ «Глобалтранспаром» (859,99 грн.), по якому станом на дату проведення перевірки направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

З огляду на те, що станом на дату проведення перевірки перелічені вище постачальники ПАТ «Іскра» перебувають в процедурі припинення, контролюючий орган вважає, що ці підприємства підпадають під критерії суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам.

Оцінюючи наведені обставини, суд керується наступними нормами права:

Згідно пп. 14.1.179-181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями, далі - ПК України) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 ПК України). Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. Відповідно до ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно до пп.200.4.-200.5 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що підстави та строки виникнення в платника податку на додану вартість права на формування суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування, а також випадки обмеження щодо реалізації платником податків цих прав чітко визначені нормами ПУ України; підстави виникнення таких прав та випадки їх обмеження є вичерпними. При цьому чинний ПК України не передбачає обов'язку платника ПДВ-покупця відслідковувати належне відображення постачальником у його податковій звітності податкових зобов'язань з цього податку, сплату постачальником податку чи подальшу діяльність постачальника (в т.ч. його припинення) як обов’язкову умову виникнення в покупця права сформувати податковий кредит, та, як наслідок, в подальшому заявити суму ПДВ до відшкодування.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним судом України. Зокрема, в постанові Верховного суду України від 11.12.2007 року у справі № 21-1376во06 (http://ww-w.reyestr.court.gov.ua/Review/3402041) вказано, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Також, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2362425), від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528520) Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

При прийнятті рішення суд виходить з наступних мотивів:

Суд встановив, що ПАТ «Іскра» в липні-серпні 2012р. сформувало податковий кредит на суму 799,66 грн. на підставі виданих постачальниками ПАТ «Київстар», ТОВ «Золотий екватор», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Гарант Експрес», ТОВ «Трембіта» належно оформлених податкових накладних та фіскальних чеків (на суму до 200 грн.); ці податкові накладні (чеки) видано за наслідками здійснення господарських операцій, реальність чи дійсний зміст не викликає сумнівів в контролюючого органу та суду. За таких обставин виявлення контролюючим органом розбіжностей при співставленні показників податкової звітності ПАТ «Іскра» та його постачальників жодним чином не позбавляє позивача права формувати податковий кредит на цю суму, а висновок відповідача про завищення ПАТ «Іскра» податкового кредиту в сумі 799,66 грн. є помилковим та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал», державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень», державний заклад «Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров’я України, ТОВ «М-ФОН», ТОВ «Економ Плюс», ПП «МТБУД», ТОВ «Глобалтранспаром» постачали ПАТ «Іскра» товари (роботи, послуги), що підтверджується наданими до перевірки та долученими до матеріалів судової справи первинними та обліковими документами (договори, накладні, акти, податкові накладні тощо; том 1, а.с. 72-144). Станом на дату здійснення господарських операцій ці суб’єкти господарювання були належно зареєстровані як юридичні особи та як платники податків, в т.ч. податку на додану вартість (том 1, а.с.160-175). ПАТ «Іскра» сформувало в липні-серпні 2012р. сформувало податковий кредит на суму 13200,01 грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих цими постачальниками; ці податкові накладні (чеки) видано за наслідками здійснення господарських операцій, реальність чи дійсний зміст яких станом на момент їх здійснення не викликає сумнівів. Зауважень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів по цих операціях контролюючий орган в акті перевірки чи в судовому засіданні не висловив. За таких обставин посилання контролюючого органу на перебування контрагентів (постачальників) позивача в процедурі припинення станом на дату проведення перевірки жодним чином не доводять факту нереальності господарських операцій, вчинених в межах року до дати проведення перевірки. Обґрунтований висновок про здійснення суб’єктами господарювання фіктивних (нереальних) господарських операцій можна зробити з урахування оцінки низки обставин - умов їх господарської діяльності, наявності основних засобів, трудових ресурсів, строків господарської діяльності, належності первинних документів тощо. В той же час припинення (ліквідація) підприємства є звичайною господарською процедурою, що передбачена законодавством і цей факт жодним чином не свідчить про нереальність господарських операцій за участі такого підприємства, що мали місце до завершення цієї процедури. За таких обставин суд вважає, що сам по собі факт перебування постачальників ПАТ «Іскра» станом на дату проведення перевірки в процедурі припинення не є та не може бути підставою для висновку про фіктивну діяльність цих осіб у правовідносинах позивачем. Тому суд вважає висновок відповідача про завищення ПАТ «Іскра» податкового кредиту в сумі 13200,01 грн. суб’єктивним припущенням, що не підтверджено контролюючим органом ані викладеними в акті перевірки обставинами, ані доводами відповідача в судовому засіданні.

Згідно з частиною 2 статті 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. При цьому адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.

Оцінюючи зібрані в справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу про зменшення ПАТ «Іскра» суми бюджетного відшкодування на 13999,67 грн. та, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6999,84 грн. прийнято необґрунтовано, нерозсудливо, без урахування всіх істотних обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак, оскаржене рішення є таким, що не відповідає критеріям правомірного рішення суб’єкта владних повноважень, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому його слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №1532/000116082 від 11.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Іскра» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2014 року.

Суддя Москаль Р.М.