Рішення № 38834112, 12.05.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1340/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19.27 Орел С. І. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшин В. І. суддівГончар Н. І. , Пономаренко В. В. при секретаріАнкудінов О.І. представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ «ДельтаБанк», Назаренко Марини Петрівни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року по справі за позовом ПАТ «ДельтаБанк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

ПАТ «ДельтаБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.03.2008 р. між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_8 було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Згідно даного договору позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття карткового рахунку та відкрив відновлювану відкличну кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. з фактичним лімітом на день укладення договору в розмірі 212,56 грн.

Відповідач, ОСОБА_8 умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 21.11.2013 р. утворилася заборгованість в сумі 1010,26 грн., яка складається: тіло кредиту: 212,56 грн; прострочене тіло кредиту: 0,00 грн; заборгованість за відсотками: 69,84 грн; заборгованість за комісіями: 727,86 грн. Представник ПАТ «Дельта Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_8 на користь позивача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1010,26 грн.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права та просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року і увалити нове рішення, яким заявлені позовні вимоги представника ПАТ «Дельта Банк» задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що враховуючи черговість направлення коштів при їх надходженні на рахунок, ці кошти в першу чергу мали бути направлені на погашення відсотків за користування кредитом, залишок коштів на погашення заборгованості з тіла кредиту, і лише після погашення всієї заборгованості з відсотків і тіла кредиту на погашення заборгованості з комісії.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не є можливим.

Встановлено, що 06.03.2008 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_8 було укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Згідно даного договору позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття карткового рахунку та відкрив відновлювану відкличну кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. з фактичним лімітом на день укладення договору в розмірі 212,56 грн.

У відповідності до п. 1.3 кредитного договору ПАТ «Дельта Банк» надав Держателю кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 212,56 грн. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно і не може перевищувати загальної суми кредитної лінії.

Також, було встановлено і це не заперечувалося сторонами, що банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода до договору про зміну ліміту кредитної лінії сторонами не складається. Інформація щодо зміни розміру кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначаються у щомісячній виписці.

У відповідності до умов кредитного договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та на всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до пункту 3.8 при надходженні на рахунок коштів та наявності непогашеної кредитної заборгованості по рахунку, вони направляються на погашення заборгованості держателя в наступній черговості:

-по погашенню Овердрафту;

- по погашенню плати за прострочену заборгованість (пеню);

-по сплаті прострочених процентів, які нараховані за користування кредитною лінією;

- по погашенню простроченої заборгованості за кредитною лінією;

-по сплаті поточних процентів, нарахованих за користування кредитною лінією;

- по погашенню поточної заборгованості за кредитною лінією;

-по сплаті платежів за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється банком за рахунком відповідно до умов, що передбачені правилами, тарифами та договором.

При цьому, в першу чергу погашається прострочена заборгованість за цим договором, а потім поточна, що судом першої інстанції при перевірці розрахунку правильності нарахування заборгованості не було враховано.

Останнє поповнення ОСОБА_8 карткового рахунку було здійснене 19.05.2011 року в сумі 100 гривень. Повернення заборгованості за кредитним договором включає в себе зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки ОСОБА_8 15.06.2011 року не внесено черговий платіж в сумі 100 гривень, то починаючи з вказаної дати на непогашене тіло кредиту в сумі 212,56 гривень позивачем відповідно до умов кредитного договору, нараховуються щомісячні платежі згідно з тарифами, що є додатком до кредитного договору, розмір яких станом на час звернення до суду з позовом, 21.11.2013 року, становить 797,70 гривень, з яких 69,84 гривни є заборгованість за відсотками, а 727,86 гривни - заборгованість за комісією.

Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором ОСОБА_8 становить ( 212,56 гривни непогашене тіло кредиту + 727,86 гривни заборгованість за комісією, + 69,84 гривни заборгованість за відсотками) = 1010 гривень 26 коп.

Доводи представника відповідача ОСОБА_6 про порушення позивачем черговості направлення внесених коштів на погашення заборгованості спростовується даними розрахунку позивача та є таким, що відповідає умовам договору.

Так як судом першої інстанції було зроблено невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, то рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України при задоволенні позовних вимог судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316, ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «ДельтаБанк», Назаренко Марини Петрівни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року - задоволити, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги ПАТ «ДельтаБанк» задоволити. Стягнути з ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «ДельтаБанк» (р/р №26259902246694, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1010,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ПАТ «ДельтаБанк» судові витрати по справі в сумі 229,40 гривни.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :