Постанова № 38833594, 21.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 520/4735/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Огренич І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату на постанову Київського районного суду м. Одеси від 30.08.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначалося, що через бездіяльність Міністерства оборони України позивач не отримував належну йому за законом одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в сумі 89 082 грн., в зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.08.2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату з не направлення до Міністерства оборони України висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України видати розпорядження про виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Міністерство оборони України сплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за отримання 2-ої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Одеський обласний військовий комісаріат в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону України від 03.11.2006 №328-V (набрав чинності з 1 січня 2007 року), та ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-1V (набрав чинності з 10 травня 2006 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи дату набрання чинності Законом України від 4 квітня 2006 року №3597-ІУ, зазначена правова норма у Законі щодо виплати військовослужбовцям чи особам, звільненим з військової служби, одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності набула чинності у часі з 10 травня 2006 року.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №499, а стосовно випадків встановлення інвалідності в 2006 році - Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. №284.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. №284, а також відповідно до листа Міністерства юстиції України від 03.04.07 р. № 22-26-1064 дія зазначеної постанови поширюється лише на осіб, звільнених з військової служби з 12.05.06 р. по 31.12.06 р. (відповідь на запит Міністерства оборони України до Міністерства юстиції України, лист від 14.12.06 р. № 220/5089).

Згідно пунктів 2 і 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі інвалідності звільнених з військової служби осіб, що сталися після 1 січня 2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, а також пропонується завершити виплату страхових сум за страховими випадками, що сталися до 1 січня 2007 р., відповідно до Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. № 488, та одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. №284.

Таким чином, вимоги вказаних постанов Кабінету Міністрів поширюються лише на осіб, які звільнені з військової служби та стали інвалідами з 10 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року (ПКМУ №284) та після 31 грудня 2006 року по теперішній час (ПКМУ №499), та не розповсюджуються на осіб, які звільнилися з військової служби до цього часу.

Проте, судом неправомірно в супереч вищезазначеного було поширено дію зазначених Постанов Кабінету Міністрів України на минулий час, суд першої інстанції задовольняючи позов застосував дані постанови до особи, звільненої до 10.05.2006 року.

Відповідно до матеріалів справи, позивач був звільнений з військової служби 18 травня 1993 року, в подальшому, позивачу 29 вересня 1993 року встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ №108075, далі, позивачу 11 лютого 2009 року встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 ОВ №094748.

Виходячи з зазначеного, у позивача, який був звільнений з військової служби в 1993 році та в подальшому після звільнення отримав інвалідність спочатку третьої та потім другої групи відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений з військової служби до 10.05.2006 року тобто до часу набрання чинності ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-ІУ, у зв'язку з чим права на отримання одноразової грошової допомогу він не має.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 30.08.2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Федусик А.Г.