Рішення № 38833507, 22.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2014 року Справа № 920/477/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Союз 2000", с. Селещина Машівського району Полтавської області

до відповідача: приватного підприємства "Дружба 6", с. Марківка Білопільського району Сумської області

про стягнення 48725 грн. 83 коп.

СУДДЯ Рунова В.В.

за участю:

від позивача - Яременко А.Д., довіреність № 21 від 10.02.2014 року

від відповідача - не з'явився

При секретарі судового засідання Балицькому В.В.,

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 48725 грн. 83 коп., у тому числі: 44987 грн. 55 коп. основного боргу, 1297 грн. 86 коп. пені, 2440 грн. 42 коп. 30% річних, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп.

Відповідач у судове засідання 22.05.2014 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надіслав до сулу пояснення б/н від 23.04.2014 року, в яких зазначає, що 09.04.2014 року ним були перераховані кошти на рахунок позивача в розмірі 44987 грн. 55 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 4486 від 09.04.2014 року, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1297 грн. 86 коп. та 30% річних в сумі 2440 грн. 42 коп.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

09.10.2012 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Союз 2000" та відповідачем - приватним підприємством "Дружба 6" було укладено договір поставки № 13-НС, відповідно до умов якого (п.п. 1.1) постачальник (позивач) зобов'язувався у відповідності із замовленням передавати партіями у власність покупця (відповідача) товар (нафтопродукт), а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався приймати товар та своєчасно здійснювати оплати на умовах договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 3.1 договору, відповідач зобов'язувався оплатити товар згідно умов, визначених додатковими угодами до договору. У разі проведення поставки товару не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, відповідач зобов'язаний провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі додаткової угоди до договору № 9399 від 16.12.2013 року позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 44987 грн. 55 коп., що підтверджується копією видаткової накладної № 9399 від 16.12.2013 року та копією довіреності № 470 від 16.12.2013 року (у справі).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до копії платіжного доручення № 4486 від 09.04.2014 року, відповідач перерахував на рахунок позивача борг в сумі 44987 грн. 55 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2014 року підтвердив факт отримання від відповідача грошових коштів в сумі 44987 грн. 55 коп.

Таким чином, враховуючи документи, надані до суду, а також пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено, що сума основного боргу в розмірі 44987 грн. 55 коп. відповідачем сплачена після звернення позивача до суду з даною позовною заявою, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 44987 грн. 55 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п. 6.6 договору, у випадку, якщо термін прострочення відповідачем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 (п'ятнадцять) календарних днів, відповідач зобов'язаний на вимогу позивача сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1297 грн. 86 коп. пені та 2440 грн. 42 коп. 30% річних.

Оскільки, пеня та 30% річних передбачені сторонами у договорі, нараховані в межах строків позовної давності, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1297 грн. 86 коп. та 30% річних в розмірі 2440 грн. 42 коп. підлягає задоволенню.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Дружба 6" (41875, Сумська область, Білопільський район, с. Марківка, вул. Леніна; код 34583906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз 2000" (39430, Полтавська область, Машівський район, с. Селещина, вул. Леніна, 4/А; код 30131474) 1297 грн. 86 коп. пені, 2440 грн. 42 коп. 30% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп.

3. В частині стягнення 44987 грн. 55 коп. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.05.2014 року.

Суддя В.В. Рунова