Рішення № 38833474, 21.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 911/1176/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Коцюбинський", м. Ірпінь

про стягнення 255314,33 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Коцюбинський" (надалі відповідач) про стягнення 255314,33 грн., з яких: 246656,15 грн. – основного боргу, 1536,93 грн. – інфляційних втрат та 7121,25 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повній мірі виконав свої зобов’язання щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.02.2012 р. № 1420333.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.04.2014 р.

22.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи витребувані ухвалою суду від 04.04.2014р.

28.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача акту взаєморозрахунків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.02.2012 р. № 1420333.

30.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

встановив:

16 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія "Коцюбинський" (споживач, відповідач у справі) було укладено договір № 1420333 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію «Споживачу» для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов останнього, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (Закон України від 09.07.2010 № 2479-VI), Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки №3, №4) для потреб опалення – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.3.1. договору встановлено, що споживач зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 28.09.2013 р. (п.4.1. договору).

Пунктом 3 додатку № 1 встановлено, що орієнтовна вартість теплової енергії на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 923870,22 грн., ПДВ – 184774,04 грн. Всього – 1108644,27 грн.

Згідно з п. 9 додатку №2 споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передачі товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку №2 споживач забезпечує не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 23.10.2012 р. по 16.04.2013 р. відповідачем використано теплової енергії на загальну суму 302444,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями обліку спожитої теплової енергії, підписаними представниками сторін, та обліковими картками за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року.

Між тим, відповідач свої зобов’язання щодо оплати використаної ним теплової енергії виконував неналежним чином, сплативши лише 55788,68 грн., в зв’язку з чим за останнім, як зазначає позивач, рахується заборгованість у сумі 246656,15 грн.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано, а присутній у судовому засіданні керівник останнього визнав зазначену заборгованість у повному обсязі, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Приписами частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частинами шостою та сьомою ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р. (Правила), Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 246656,15грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПбАТ «Київенерго» за договором № 1420333 від 16.02.2012 р. на постачання теплової енергії у розмірі 246656,15 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1420333 від 16.02.2012 р. на постачання теплової енергії щодо сплати коштів за використану теплову енергію у розмірі 246656,15 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 246656,15 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1536,93 грн. інфляційних втрат та 7121,25 грн. 3% річних.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3 % річних, за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем та того факту, що прострочення по сплаті коштів за використану теплову енергію виникає з 11 числа місяця наступного за розрахунковим (згідно з умовами договору), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 7121,25 грн. за несплату заборгованості підлягають задоволенню повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми розрахунку позивача.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем та того факту, що прострочення по сплаті коштів за використану теплову енергію виникає з 11 числа місяця наступного за розрахунковим (згідно з умовами договору), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1536,93 грн. за несплату заборгованості підлягають задоволенню повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми розрахунку позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 246656,15 грн. основного боргу, 1536,93 грн. інфляційних втрат та 7121,25 грн. 3% річних, загалом 255314,33 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна компанія «Коцюбинський» (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 26; корп. 2; код ЄДРПО України 37548026) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський р-н, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПО України 00131305) – 246656 (двісті сорок шість шістсот п’ятдесят шість) гривень 15 коп. заборгованості, 7121 (сім тисяч сто двадцять одну) гривню 25 коп. 3% річних, 1536 (одну тисячу п’ятсот тридцять шість) гривень 93 коп. інфляційних втрат та 5106 (п’ять тисяч сто шість) гривень 29коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.05.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін