Рішення № 38833448, 19.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4821/14

19.05.14

За позовом Державної судноплавної компанії «Керченська паромна переправа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт»

про стягнення 21052,77 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державна судноплавна компанія «Керченська паромна переправа» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2633,9 доларів США, що еквівалентно 21052,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Договором №0603/1-12/83-12 від 06.03.2012, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4821/14, розгляд справи призначено на 14.04.2014.

У судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014, у зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважних представників сторін, розгляд справи було відкладено на 19.05.2014.

Позивача в судове засідання явку своїх представників не забезпечив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 між Державною судноплавною компанією «Керченська паромна переправа» (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» (Агент) було укладено Договір №0603/1-12/83-12 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом даного Договору є забезпечення Агентом агентського обслуговування суден, що заходять в порт по заявці судновласника/фрахтувальника, при цьому Агент діє від імені, за дорученням та на користь судновласника/фрахтувальника.

До зобов'язань Агента належить, зокрема, своєчасно інформувати Порт про судна, які підходять (подає нотіси) (пункт 2.1.1. Договору). Після відходу судна Агент отримує від Порту рахунок на оплату послуг порту і вносить його в дисбурсментський рахунок, який виставляє судновласнику, при цьому Агент і Порт керуються наказами № 442 від 18.04.96р., « 214 від 27.06.96р., з наступними доповненнями та змінами (п. 2.1.9. Договору). До відходу судна Агент інформує Порт про надходження коштів з оплати дисбурсментського рахунку та оформляє відхід судна у змінного капітана портнагляду (пункт 2.1.10. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Порту не пізніше 7-ми банківських днів з моменту отримання рахунків: по суднам під прапором України – в національній валюті України, в доларах США, у випадку перебування суден під фрахтом у нерезидентів за наявності договорів фрахтування. По суднам з іноземним прапором в доларах США в строки, передбачені нормативними актами про валютне регулювання. Оплата здійснюється безпосередньо на валютний рахунок порту. Згідно з Законом України «Про валютне регулювання» при несплаті рахунків в доларах США протягом 180 днів з дати рахунку Агент здійснює оплату пені в розмірі 0,3% від суми відповідного рахунку за кожний день прострочення платежу. Оплата пені не звільняє Агента від оплати рахунку, по якому нарахована пеня.

Згідно з п. 3.2. Договору у випадку не надходження платежу Агент повідомляє Порт про даний факт письмово, з проханням прийняти рішення згідно КТМ.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2012. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не виявить бажання розірвати даний договір, то строк його дії продовжується на кожний наступний рік автоматично (п. 8.2. Договору).

Додатковою угодою про продовження договору від 03.01.2013 сторони домовилися продовжити строк дії договору з 01.01.2013 до 31.12.2013.

Договір підписаний обома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору, визнання його недійсним тощо.

Державна судноплавна компанія «Керченська паромна переправа» свої обов'язки за Договором виконала, портові послуги судну були надані, і на підставі наданих послуг були виставлені рахунки на оплату №122 від 31.05.2013 на суму 2293,10 USD, № 130 від 31.05.2013 на суму 340,80 USD.

Проте оплата за виставленими рахунками не була здійснена.

Позивач направив на адресу ТОВ «Морський стандарт» претензію вих. №20/966 від 02.07.2013 з вимогою повідомити протягом 30 днів про розгляд претензії з зазначенням дати погашення заборгованості з оплати причального збору у розмірі 2633,9 USD та виконання умов договору в частині своєчасної оплати виставлених рахунків за надані послуги. Претензія була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Від відповідача надійшла відповідь 22.07.2013 на претензію вих. №20/966 від 02.07.2013, згідно з якою відповідач зазначив, що згідно Договору №0603/1-12/83-12 від 06.03.2012 споживачем наданих послуг є судновласник, за дорученням якого діє Агент. Таким чином, Агент повинен лише повідомляти Порт про відмову чи відсутність оплати судновласника за надані послуги, а також у разі не надходження платежу Агент повідомляє Порт про даний факт письмово, з проханням про прийняття рішення згідно КТМ України. ТОВ «Морський стандарт» було морським агентом судна «Conro Trader», надавало роз'яснення судновласнику щодо заборгованості, але жодної зрозумілої відповіді від нього не отримав. Крім того, відповідач зазначив, що на даний момент судно не вийшло з порту.

Позивач направив на адресу ТОВ «Морський стандарт» лист вих. №20/1244 від 21.08.2013 з проханням терміново оплатити заборгованість в сумі 2633,9 USD.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №0603/1-12/83-12 від 06.03.2012 призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 2633,9 доларів США, що еквівалентно 21052,77 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов’язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Умовами Договору прямо передбачений обов'язок саме відповідача сплатити повну вартість послуг (пункт 3.1. Договору). У п. 3.2. Дговорору сторони погодили, що у випадку не надходження платежу Агент повідомляє Порт про даний факт письмово, з проханням прийняти рішення згідно КТМ.

Разом з тим, доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про ненадходження платежу з проханням прийняти рішення згідно КТМ матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості за відповідачем у розмірі 2633,9 USD, що еквівалентно 21052,77 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» (02081, м. Київ, вул. Канальна, 2, код ЄДРПОУ 33227562) на користь Державної судноплавної компанії «Керченська паромна переправа» (98307, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Целімберна, 16, код ЄДРПОУ 14333981) заборгованість у розмірі 21052 (двадцять одну тисячу п’ятдесят дві) грн. 77 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2014

Суддя О.А. Грєхова