Вирок № 38831278, 21.05.2014, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/659/14-к

Провадження № 1-кп/313/63/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2013 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю прокурора Цикіна М.В., потерпілого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, в ході судового засідання, що відбулося в смт. Веселе в залі судового засідання у кримінальному провадженні №12014080200000264 від 02.04.2014 р. відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця с. Зелений Гай Веселівського району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, одруженого, має троє неповнолітніх дітей, не працює, раніше засудженого: 18.04.2014 р. Веселівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 п.2, 3, 4 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 02.04.2014 р., близько о 02.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, діючи с прямим умислом, направленим на спричинення легких тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_1 ножем, який приніс з собою, вісім ударів у передню частину тулубу, тим самим ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_1, згідно висновку експерта №230 від 11.04.2014 р., п'ять поверхневих ран грудної клітки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та дві непроникаючі рани грудної клітки і одну рану правого плеча, які кваліфікуються як тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що викладені в обвинувальному акті обставини скоєння кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаюється, просить застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2014 році».

Оскільки учасники судового провадження не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю.

Орган досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфікував за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинила короткочасний розлад здоров'я.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 вироком Веселівського районного суду Запорізької області від 18.04.2014 р. засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі з випробувальним строком два роки за епізод, що мав місце в третій декаді грудня 2013 року.

Кримінальне правопорушення, за яким пред'явлено обвинувачення, ОСОБА_3 вчинив 02.04.2014 р., тобто до постановлення вироку від 18.04.2014 р.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченого, суд враховує його ставлення до вчиненого, дані про його особу, і вважає за можливе призначити йому покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у вигляді обмеження волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», з огляду на те, що він має неповнолітніх дітей і не був позбавлений відносно них батьківських прав.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, віднесене до категорії умисних злочинів невеликої тяжкості, тобто згідно ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» на нього поширюється вказаний закон.

У відповідності до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як вбачається із свідоцтва про народження обвинувачений ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. (а.с.53).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 батьківських прав щодо своїх неповнолітніх дітей не позбавлений.

Обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Наведене свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

У справі є судові витрати, пов'язані із залученням експерта, за проведення експертизи №18/30-12 від 24.04.2014 р. на загальну суму 393,12 грн. (а.с.37), які відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч.2 ст.373 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, від відбування покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

У відповідності до ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за кордон, періодично з'являтись для реєстрації.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання за скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, покарання призначене ОСОБА_3 вироком Веселівського районного суду Запорізької області 18.04.2014 р. за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі і звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно.

Речові докази, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Веселівського РВГУМВС України в Запорізькій області, а саме кухонний ніж - знищити, а шапку чорного кольору і чоловічу кофту - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на Науково-дослідного експретно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області (рахунок №31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати у розмірі 393,12 грн. на проведення експертизи №18/30-12 від 24.04.2014 р. у кримінальному провадженні №12014080200000264.

Копія вироку вручити прокурору, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О. Нагорний

21.05.2014