Рішення № 38831042, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5963/14

14.05.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Масіс Сар»

про

стягнення 28 043,79 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» (надалі – ТОВ «М'ясо Полісся») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Масіс Сар» (надалі – ТОВ «Масіс Сар») про стягнення 28 043,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №050301К від 25.01.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 014,19 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 649,80 грн. та 3% річних у розмірі 379,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.05.2014 р.

08.05.2014 р. від представника позивача до господарського суду міста Києва направлено клопотання про долучення до справи витребуваних документів, в якому позивач, зокрема, просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 60,80 грн., які були витрачені за отримання з метою долучення до справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

В судове засідання представник позивача не з’явився, на адресу суду направив заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29472479, отриманим його представником 22.04.2014 р.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав достатньо часу для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді, а також для підготування відзиву на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 р. між «М'ясо Полісся» (постачальник) та ТОВ «Масіс Сар» (покупець) було укладено договір поставки №050301К (надалі – «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним договором, окремими партіями.

Згідно з п. 4.3 Договору покупець зобов’язаний здійснювати оплату протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлялася, а відповідачем приймалася та частково поверталась поставлена продукція, що підтверджується видатковими накладними за період з 15.08.2013 р. по 03.10.2013 р. та актами звірки взаємних розрахунків.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 26 014,19 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні за період з 15.08.2013 р. по 03.10.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 26 420,35 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.3 Договору та видаткових накладних, відповідач був зобов’язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

Суд бере до уваги відомості, що містяться в підписаному сторонами акту звірки за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., відповідно до якого відповідачем частково було повернуто поставлений товар, внаслідок чого заборгованість перед позивачем становить 26 014,19 грн.

При цьому, акти звірки за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. та з 01.03.2014 р. по 22.04.2014 р., які містять різні суми залишку на кінець періоду, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем в таких актах не відображено причину зменшення суми основної заборгованості (повернення товару або сплата грошових коштів).

Таким чином, заборгованість відповідача становить 26 014,19 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Масіс Сар» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «М'ясо Полісся» про стягнення з ТОВ «Масіс Сар» заборгованості у розмірі 26 014,19 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 649,80 грн. та 3% річних у розмірі 379,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 27.08.2013 р. по 17.03.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов’язання по оплаті.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 649,80 грн. та 3% річних у розмірі 379,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Масіс Сар» на користь ТОВ «М'ясо Полісся» заборгованості у розмірі 26 014,19 грн., пені у розмірі 1 649,80 грн. та 3% річних у розмірі 379,80 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців у розмірі 60,80 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суд України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2014 р. позивача було зобов’язано надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно підприємства відповідача для належного вирішення спору, суд вважає за можливе покласти на відповідача судові витрати у розмірі 60,80 грн., понесені за отримання такого витягу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Масіс Сар» (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 68; ідентифікаційний код 37559513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Полісся» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-В; ідентифікаційний код 31088620) заборгованість у розмірі 26 014 (двадцять шість тисяч чотирнадцять) грн. 19 коп., пеню у розмірі 1 649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 379 (триста сімдесят дев’ять) грн. 80 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. та витрати на отримання витягу у розмірі 60 (шістдесят) грн. 80 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя В.П. Босий