КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16606/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
за участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районні ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року в справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2011 року,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.07.2011року №0000792304.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову перевірку Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.
За наслідками проведення перевірки, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 22.02.2011 року № 62/2304/01432032, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2 та п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1 256 705,24грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2007 року - 5793,63грн., 1 квартал 2008 року - 563,21грн., 2 квартал 2008 року - 517,48грн., 3 квартал 2008 року - 474,73грн., 4 квартал 2008 року - 434,79грн., 1 квартал 2009 року - 397,46грн., 2 квартал 2009 року - 312237,61грн., 3 квартал 2009 року - 769 104,02грн., 4 квартал 2009 року - 743,39грн., 3 квартал 2010 року - 164738,94грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 року № 0000222304, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2758211 грн. та штрафні санкції 689553 грн.
Рішенням ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 31.05.2011 року №5806/10/25-114 податкове повідомлення - рішення № 0000222304 скасовано в частині 1501506 грн. податку на прибуток та 375377грн. штрафних санкцій, в іншій частині рішення залишено без змін.
На підставі рішень про результати розгляду скарги №7349/7/25-114 від 31.05.2011 року та №18157/7/25-0115 від 04.07.2011 року відповідачем 28.07.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000792304, яким за порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2 та п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 570 881 грн., в тому числі основний платіж - 1 256 705 грн. та штрафні санкції - 314 176 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ДБЦ Нафтогаз", ТОВ "Геотехнології", ТОВ "Бренд-Вік ЛТД" та ТОВ "Геотех" з якими були укладені договори:
№ ВД0757 субпідрядних робіт на створення (передачу) науково-технічної продукції від 01.02.2008 року;
№ВД0856-00 на розроблення науково-технічної продукції від 01.09.2008 року;
№ВД0855-00 на розроблення науково-технічної продукції від 01.09.2008 року;
№ВД0889-00 на розроблення науково-технічної продукції від 26.05.2009 року;
№ ВД0890-00 на розроблення науково-технічної продукції від 28.05.2009 року;
№ВД1001-00 на розроблення науково-технічної продукції від 25.05.2010 року;
№ВД1003-00 на розроблення науково-технічної продукції від 25.05.2010 року;
№ВД1002-00 на розроблення науково-технічної продукції від 27.05.2010 року;
№ВД1008-00 на розроблення науково-технічної продукції від 02.06.2010 року.
На підтвердження реальності названих угод, контрагентами позивача складені акти здачі - приймання науково - технічної продукції. Проведення розрахунків за вказаними угодами підтверджується довідкою з банку та копією реєстру розрахункових документів по рахунку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія судді виходить з наступного.
Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Згідно з п.п. 8.6.1 п. 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.
Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
Правомірність включення позивачем до складу валових витрат витрати по операціях з контрагентами ТОВ "ДБЦ Нафтогаз", ТОВ "Геотехнології", ТОВ "Бренд-Вік ЛТД" та ТОВ "Геотех" підтверджується актами Контрольно - Ревізійного управління в м. Ірпінь та в м. Києві від 21.06.2010 року №32-13/16 та від 15.07.2009 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції позивача з контрагентами ТОВ "ДБЦ Нафтогаз", ТОВ "Геотехнології", ТОВ "Бренд-Вік ЛТД" та ТОВ "Геотех" мали реальний характер, а висновки викладені в акті перевірки №62/2304/01432032 є необґрунтованими та недоведеними відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 22 травня 2014 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Судове рішення № 38829493, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16606/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: