Вирок № 38828244, 22.05.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/989/14-к

Провадження № 1-кп/626/106/2014

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

22 травня 2014 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Тарасенко Л.І,

за участю прокурора: Балюк Б.С.

потерпілого ОСОБА_1

представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_5

при секретарі Деревінській л.м.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піщанка, Красноградського району, Харківської області, українця, громадянина України, освіта базова вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого бригадиром ізолювальників ЦКБОС та БГ бази виробничого обслуговування управління БМР «Укргазспецбудмонтаж», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченому ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 28 липня 2013 року близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння рухався на автомобілі " ДЕО ЛАНОС" реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Короленка у м. Краснограді Харківської області зі сторони вул. Жовтневої у напрямку вул. 19 Вересня, де під час переїзду перехрестя вулиць Короленка та Полтавської, проявив неуважність до дорожньої обстановки та в порушення вимог п.п. 1,5; 2.9а; 10.1;16.12 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу мотоциклу Сузукі» під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Полтавській у напрямку м. Харкова та допустив зіткнення з ним.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла «Сузукі» ОСОБА_1 було завдано тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому епіметафіза лівої лучової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому ладьєвидної кістки лівої кісті зі зміщенням відламків, закритого перелому лівої кісті зі зміщенням відломків, закритого перелому обох щиколоток правої голені зі зміщенням відломків і розриву дисталого межберцового синдесмоза, забійної рани передньої поверхні нижньої треті правої голені, множинних зсадин кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середніх.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, матеріальну шкоду відшкодував добровільно до розгляду справи та частково визнав цивільний позов потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

По суті обвинувачення ОСОБА_6 пояснив суду, що 28.07. 2013 року близько 18 години, він , перебуваючи в нетверезому стані, рухався на автомобілі " ДЕО ЛАНОС" реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Короленка у м. Краснограді Харківської області зі сторони вул. Жовтневої у напрямку вул. 19 Вересня. При переїзді перехрестя вулиць Короленка та Полтавської, він проявив неуважність до дорожньої обстановки, не надав перевагу в русі мотоциклу Сузукі» під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Полтавській у напрямку м. Харкова та допустив зіткнення з ним . Матеріальну шкоду на лікування потерпілого відшкодував добровільно в іншій частини позов про стягнення втраченого заробітку, вартості мотоциклу, мотоциклетної екепіровки та одягу позов вважає не доказаним. Відшкодувати моральну шкоду згоден в сумі 10 тис. грн. В скоєному розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин ДТП, які ніким не оспорюються відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, та вважає за необхідне дослідити в повному обсязі докази стосовно заявленого потерпілим цивільного позову.

Так, потерпілий ОСОБА_1 просив стягнути з обвинуваченого на його користь витрати на майбутнє санаторно-курортне лікування в сумі 6000грн., 34084 грн. втрачений заробіток за три роки наперед, 24000 вартість належного йому мотоциклу «Сузукі», пошкодженого під час ДТП, 3750 грн - вартість пошкодженої мотоциклетної екіпіровки та одягу ( шолом - 2000 грн., захисний бандаж - 800 грн., мотоциклетні краги - 600 грн, штани шкіряні -200 грн, кросівки - 150 грн). Також потерпілий просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 50000 грн, завдану йому внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, фізичних страждань та порушення його звичного способу життя.

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_6 в обвинуваченні, яке йому пред'явлено, доказаною.

Кваліфікувати дії обвинуваченого слід за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Як обставини, які пом'якшують покарання підсудного, суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Як обставину, яка обтяжує покарання підсудного суд враховує те, що він скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Вивчивши дані про особу підсудного суд встановив, що раніше він закон не порушував, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, за місце роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.

Враховуючи викладене суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді обмеження волі, з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права на управління транспортними засобами, але враховуючи його щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивні характеристики, те, що раніше він закон не порушував, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ст. 75,76 КК України.

Разом з тим, судом встановлено на підставі копій свідоцтв про народження, що ОСОБА_6 має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на яких він батьківських прав не позбавлений, тому згідно ст.1 п. «в» Закону України від 08.04.2014 року «Про амністію» він підлягає звільненню від відбування покарання. ОСОБА_6 просив суд застосувати відносно нього вказаний закон «Про амністію»

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 76834 грн., суд вважає таким що задоволенню не підлягає, позов про стягнення моральної шкоді в сумі 50000 грн. підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази у справі повинні бути належними та допустимими ( ст.ст. 58,59 ЦПК України).

Стаття 1187 ч.2 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспотрним засобом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є належним цивільним відповідачем у справі.

Судом також встановлено, що на день рогляду судом справи, ОСОБА_6 добровільно, без наявності у потерпілого необхідних письмових доказів про витрати витрачені на лікування відшкодував йому 7000 грн., чого не заперечує і сам потерпілий. ОСОБА_6 також наголошував на тому, що в цю суму входить різниця по втраченому заробітку, в зв'язку з переведенням потерпілого на легкий труд строком на два місяці.

В матеріалах доданих до позовної заяви потерпілого дійсно є довідка з місця його роботи про його средній заробіток, з якої видно, що при переведенні його на легкий труд , він втратив середньомісячну заробітну плату в сумі 919,47 грн. Згідно з виписки Постанови ВВК від 24.01.2014 року ОСОБА_1 було рекомендовано легкий труд строком на два місяці. До праці ОСОБА_1 приступив 22.02.2014 року , таким чином на 22.04.2014 року ним втрачено заробіток в сумі 1838,94 грн., що повністю відшкодовано обвинуваченим добровільно (а.с.25,32,33).

Вимоги позивача про відшкодування йому заробітку наперед за три роки задоволенню не підлягають, так як відсутні докази які б свідчили про те, що потерпілий в якісь частині втратив працездатність, та потребує щомісячних виплат.

Судом також не можуть бути стягнуті витрати на санаторне-курортне лікування потерпілого, які він до цього часу не поніс і не відомо чи ці витрати будуть взагалі.

Позивач також не надав ніяких належних та допустимих доказів в підтвердження того, кому належить мотоцил, на якому він попав в дорожну аварію, яка сума збитків в зв'язку з його пошкодженням , яка на ньому була мотоциклетна екіпіровка і які йому було завдано збитки з її пошкодженням та пошкодженням одягу та взуття.

Таким чином, суд вважає матеріальну шкоду, відносно якої надані докази потерпілим, відшкодованою, а в решті позову слід відмовити.

Цивільниій позов потерпілого про стягнення з обвинуваченного моральної шкоди в сумі 50000 грн., суд находить завищеним та таким, що підлягає частковому задоволенню на суму 15 тис. грн., при цьому суд виходить з положень ст. 23, 1176 ЦК України, також враховує наявність утриманців у обвинуваченого ОСОБА_6, а саме двох неповнолітніх дітей 16 та 11 років.

Стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на проведення авто технічної експертизи, відповідно до наданих документів (а.с.88).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права на управління транспортними засобами на два роки.

На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання.

Відповідно до ст.1 п. «в» Закону України від 08.04.2014 року « Про амністію» засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного вироком покарання.

В задоволенні позову потерпілому ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15000 ( п'ятнадцять тисяч) грн. в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 за проведення експертизи № 316/14 від 18.04.2014 року витрати в сумі 589,68 грн., на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680 МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя