Ухвала суду № 38826915, 13.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/667/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Відродження" звернулось до суду з адміністративним позовом до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - Генічеська МДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2012 року № 0000162300, яким позивачу збільшено зобов'язання із податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 59303,33грн. та штрафними санкціями на 14825,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо господарських відносин позивача із ФОП ОСОБА_1, у якому контролюючим органом протиправно визнано нікчемним укладені правочини.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 20 березня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 10.12.2012 року № 0000162300.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Генічеської МДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 19 листопада 2012 року по 23 листопада 2012 року посадовими особами Генічеської МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Відродження" з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при здійснені правових відносин з ФОП ОСОБА_1 за періоди: липень 2011 року, вересень 2011 року, грудень 2011 року, лютий 2012 року.

За результатом перевірки складено акт від 26.11.2012 № 15/22-2/32364872, за висновками якого Податковим органом встановлено порушення:

- ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_1, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача";

- п. 198.1, 198.2, 198.6, ст. 198, Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит ТОВ "Відродження" податку на додану вартість на загальну суму 182319,99 грн. в тому числі за липень 2011р. в сумі 55250 грн., вересень 2011 в сумі 4053,33 грн., грудень 2011р. в сумі 118963,33 грн., лютий 2012р. в сумі 4053,33 грн.

Такі висновки контролюючим органом зроблено у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Відродження" та ФОП ОСОБА_1 такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а саме укладені угоди визнані нікчемними, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки товар не перевозився і не зберігався.

Тому відповідач вважав безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1, що спричинило визначення позивачу зобов'язання із ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Судом також встановлено, що в основу висновків акту про визнання договорів надання послуг нікчемним та недійсним покладено акт Генічеської МДПІ від 03.08.2012 року № 6/17-2/НОМЕР_2 позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 року по 16 лютого 2012 року, яким встановлено неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з контрагентами продавцями та покупцями та порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. За таких обставин Податковий орган вважав, що господарські операції ФОП ОСОБА_1 містять ознаки нікчемності, а відповідно, нікчемними є і всі подальші угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Під час з'ясування всіх обставин справи, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Відродження", відповідно до договорів від 21.06.2011р. та 28.02.2012р. придбав у ФОП ОСОБА_1 нафтопродукти (бензин, дизпаливо) що підтверджується податковими накладними: №77 від 27.07.2011р., №3 від 01.09.2011р., № 17 від 09.12.2011р., від 15.12.2011р, № 50 від 28.02.2012р., видатковими накладними: №77 від 27.07.2011р., №3 від 01.09.2011р., № 17 від 09.12.2011р., від 15.12.2011р, № 50 від 28.02.2012р.

Транспортування придбаного товару здійснювалось транспортом ФОП ОСОБА_1 що підтверджується товарно-транспортними накладними. серія БЗС № 8973158 від 27.07.2011р., № б/н від 01.09.2011р., № 5122011 від 09.12.2011р., № 5122011 від 15.12.2011р., № 28022012 від 28.02.2012р.

Оплата придбаного в ФОП ОСОБА_1 товару проводилась у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями позивача № 340 від 26.07.2011р., № 341 від 26.07.2011р.,№ 452 від 01.09.2011р, № 683 від 08.12.2011р., № 696 від 13.12.2011р., № 71 від 28.02.2012р. банківськими виписками з особового рахунку ТОВ "Відродження".

Товар (нафтопродукти) зберігався у спеціальних цистернах, які знаходяться на балансі підприємства.

В подальшому товар було використано у власній господарській діяльності ТОВ "Відродження" під час виконання польових робіт, що підтверджується бухгалтерським звітом про рух ПММ за перевіряємий період, де зазначено який вид пального, в якій кількості, кому було передано, скільки і для чого використано.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Податковим органом не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. В той час, як наявні у матеріалах справи документи підтверджують реальність операції та податкові накладні, які належним чином оформлені.

Тому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість винесеного спірного податкового повідомлення-рішення, та скасував його.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Конституції України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням в апеляційній скарзі на фіктивність укладених договорів поставки між позивачем та вказаним вище контрагентом, та вважає, що дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами купівлі-продажу товару, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Також, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції позивача із контрагентами підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, які досліджені судом першої інстанції, та в сукупності повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу (далі - ПК) України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 ст.198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На думку колегії суддів, висновки контролюючого органу що викладені в акті перевірки від 26.11.2012 № 15/22-2/32364872, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте Податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, цього обов'язку не виконав.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними запереченням до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: