Ухвала суду № 38826860, 14.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. Справа № 876/10883/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №813/3935/13-а за позовом Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» до Управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Львівської області про скасування вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне виробничо-комерційне підприємство «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати вимогу №Ю-5 від 13.05.2013 року на суму 8 719,65 грн. та №Ю-32 від 05.04.2013 року на суму 343,62 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що при винесенні оскаржуваних вимог, відповідач не врахував заперечення надані до акту перевірки, відомості касової і головної книги, а також платіжні документи, якими підтверджується належна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак невідомо за який період виникла недоїмка зі страхових внесків.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що МК ВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Миколаєві Львівської області винесено вимогу № Ю-32 від 05.04.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 343,62 грн., та вимогу № 5 від 13.05.2013 року про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 8 719,65 грн..

Станом на 01.04.2013 року згідно даних особового рахунку МК ВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» заборгованість по рахунку єдиний внесок за найманих працівників становить 343,62 грн., в тому числі недоїмка - 272,07 грн., фінансова санкція - 48,70 грн., пеня - 22,85 грн..

Недоїмка позивача виникла внаслідок несплати внесків самостійно визначених у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток № 4).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Ч. 5 ст. 8 Закону встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абз. 1 п.1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Суми єдиного внеску своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені цим Законом, обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках передбачених цим Законом, вважаються (недоїмкою).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи винні в порушенні законодавства про збір та облік єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Відповідно до п. 6.3. «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 № 21-5, вимога надсилається страхувальнику щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Слід зазначити, що згідно розрахунку суми вимоги, позивачем не сплачено суму фінансової санкції, тобто 8 719, 65 грн., відповідно до Рішення Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, МКВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації», не погоджуючись із рішенням Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року на суму 11 807, 60 грн. та вимогою № 10 від 06.04.2010 року на суму 8 694, 44 грн. оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року у справі №2а-3169/10/1370, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 року по справі № 30467/10/9104, відмовлено МКВКП Територіального центру зайнятості по соціально-трудовій реабілітації у задоволенні позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року у справі №2а-3169/10/1370 набрала законної сили, а відтак рішення Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області № 237 від 22.12.2009 року підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №813/3935/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич